XX століття стало одним з найзначніших періодів в історії Литви, ознаменоване багатьма подіями, які визначили майбутнє країни. Спочатку Литва опинилася під владою різних імперій, а потім пройшла через складний процес відновлення своєї незалежності, який завершився в 1990 році. Ця стаття висвітлює ключові події та зміни, що відбулися в Литві протягом XX століття, і її шлях до незалежності.
З початку XX століття Литва перебувала під російським владінням. Країна страждала від економічних труднощів і культурного гноблення. Однак, незважаючи на ці проблеми, в Литві активно розвивалося національне рух, яке прагнуло до автономії та незалежності.
Національний рух в Литві укріплювався завдяки культурним і освітнім ініціативам. Литовці почали публікувати книги та газети литовською мовою, що сприяло поширенню національної свідомості. Литовська інтелігенція відігравала важливу роль у цьому процесі, організовуючи збори та формуючи політичні партії.
З початком Першої світової війни в 1914 році Литва опинилася на передовій бойових дій. Німецька окупація в 1915 році створила нові можливості для литовського національного руху. У 1918 році, скориставшись хаосом війни та розпадом Російської імперії, Литва проголосила свою незалежність.
16 лютого 1918 року був прийнятий Акт про незалежність Литви, який проголосив створення незалежної литовської держави. Ця подія стала кульмінацією багаторічної боротьби литовського народу за свою ідентичність та самоврядування.
Після здобуття незалежності Литва зіткнулася з безліччю викликів. Країна перебувала у стані політичної нестабільності, їй довелося боротися з економічними труднощами й загрозами з боку сусідніх держав.
Литва прийняла демократичну конституцію в 1922 році, але політичне життя було відзначене частими змінами уряду та конфліктами між різними політичними партіями. У 1926 році в наслідок перевороту до влади прийшло авторитарне урядування на чолі з Антанасом Сметоною, який став президентом.
Економіка Литви сильно постраждала від війни, і в країні виникли проблеми з продовольством та безробіттям. Однак, незважаючи на труднощі, Литва почала розвивати свою інфраструктуру та аграрний сектор.
У 1940 році Литва була захоплена Радянським Союзом, що стало початком нового важкого періоду в історії країни. Невдовзі послідувала нацистська окупація, яка принесла величезні страждання населенню, включаючи холокост та інші форми репресій.
Після Другої світової війни Литва знову стала частиною Радянського Союзу. У цей період почалися репресії проти литовського народу, включаючи депортації та ліквідацію незалежних інститутів. Литовці стикалися з жорстоким придушуванням будь-яких спроб опору.
Кінець 1980-х років став часом пробудження національної свідомості в Литві. В умовах перебудови, ініційованої Михайлом Горбачовим, литовці почали відкрито висловлювати свої вимоги про незалежність.
У 1988 році виник рух «Саюдис», який об'єднав різні політичні та культурні сили, що виступають за відновлення незалежності Литви. Рух отримав широку підтримку населення і став основним двигуном змін.
11 березня 1990 року Верховна Рада Литовської Республіки прийняла декларацію про відновлення незалежності. Литва стала першою з радянських республік, що оголосила про свою незалежність, що стало знаковою подією в історії регіону.
Відновлення незалежності стало початком нової ери для Литви. Країна стикнулася з численними викликами, включаючи економічні труднощі, необхідність реформ і інтеграції в міжнародні структури.
Литва почала проводити радикальні економічні реформи, переходячи від планової економіки до ринкової. Цей процес супроводжувався важкими економічними умовами, але в підсумку призвів до зростання економіки та покращення життєвого рівня населення.
Литва прагнула до інтеграції в Європейський Союз та НАТО. У 2004 році Литва стала членом як Європейського Союзу, так і НАТО, що стало важливим кроком у її розвитку як незалежної держави.
XX століття стало часом значних змін для Литви, від боротьби за незалежність до її відновлення. Литовський народ виявив стійкість і рішучість у боротьбі за свою ідентичність і самоврядування, що дозволило країні повернутися на карту Європи як незалежній державі. Відновлення незалежності стало початком нової ери для Литви, відкривши нові можливості для розвитку та процвітання.
Сучасна Литва продовжує стикатися з викликами, однак вона зберігає свою унікальну культуру та національну ідентичність, ґрунтуючись на багатій історії та спадщині свого народу.