Історична енциклопедія
Румунія — країна з багатою історією та багатовіковими традиціями, які сформувалися під впливом різних культур і народів. Національні звичаї та свята Румунії тісно пов'язані з фольклором, релігією та сільським способом життя. Ці традиції передаються з покоління в покоління і зберігають свою актуальність і в наші дні. У даній статті розглянемо найбільш важливі та унікальні звичаї і свята, які є невід'ємною частиною румунської культури.
Одним з найпопулярніших весняних свят у Румунії є Мярцішор, що відзначається 1 березня. Це свято символізує початок весни та оновлення природи. Люди дарують одне одному невеличкі амулети у вигляді червоно-білих ниток, прикрашені різними фігурками або квітами. Мярцішор носять на грудях або на зап'ясті впродовж березня, після чого його прийнято вішати на дерева, щоб привернути удачу. Свято має древні коріння та пов'язане з ритуалами, присвяченими пробудженню природи.
Великдень є одним з найзначніших свят у Румунії, де більшість населення сповідує православне християнство. Підготовка до Великодня починається з Великого посту, який триває 40 днів. Напередодні Великодня румуни фарбують яйця, головним чином у червоний колір, що символізує кров Христа. У день Великодня прийнято обмінюватися фарбованими яйцями та вітати одне одного словами «Христос воскрес!» — «Воістину воскрес!». Великодня служба, нічне освячення великодніх калачів та яєць, а також святковий обід з родиною є важливими елементами цього свята.
Різдво в Румунії — це час, коли родини збираються разом, щоб відсвяткувати народження Ісуса Христа. Румунські різдвяні традиції включають прикрашання будинків, приготування особливих страв і спів колядок (colinde). Колядки є важливою частиною свята: групи дітей та дорослих ходять по домах, виконуючи старовинні пісні та отримуючи натомість солодощі або гроші. Традиційними різдвяними стравами є сармале (голубці) та козонеч (солодкий рулет з горіхами та родзинками).
Румунські весілля є пишними і радісними подіями, наповненими традиціями та ритуалами. Одним з найвідоміших звичаїв є «викуп нареченої», коли наречений повинен довести свою любов і готовність одружитися, виконуючи завдання, запропоновані друзями нареченої. Важливою частиною весілля є танець під назвою «ора», в якому беруть участь усі гості. Також значимим елементом є весільний торт та обряд подачі хліба й солі, що символізують добробут і процвітання в сімейному житті.
30 листопада в Румунії відзначається День Святого Андрія, який вважається покровителем країни. У цей день існують різні забобони та звичаї, пов'язані з захистом від злых духів. Наприклад, люди розвішують часник у домах і біля дверей, щоб відлякати нечисть. Також існує повір'я, що в ніч на Святого Андрія дівчата можуть дізнатися, хто стане їхнім чоловіком, провівши спеціальні ворожіння. Свято є унікальним поєднанням релігійних традицій та древніх народних вірувань.
Румунські обряди, пов'язані з похоронами та поминанням покійних, глибоко вкорінені в релігійних і народних традиціях. Після смерті людини проводиться спеціальна поминальна служба, і померлого відспівують у церкві. Існує звичай подавати траурні обіди для родичів і близьких, на яких роздають їжу та напої в пам'ять про покійного. Важливим елементом є «помана» — ритуал роздачі їжі нужденним на честь покійного. Ці традиції допомагають родичам висловити своє пошанування та піклування про душу покійного.
Масляна або Фаршанг — це час веселощів та святкувань перед початком Великого посту. У різних регіонах Румунії Масляна супроводжується костюмованими парадами, танцями та народними гуляннями. Люди одягаються в маски та костюми, щоб прогнати зиму та зустріти весну. У цей час готують особливі страви, такі як млинці та м'ясні делікатеси. Свято символізує оновлення та радість життя.
Осінь у Румунії — це час святкування врожаю та подяки природі за її дари. У сільській місцевості організовують ярмарки та фестивалі, на яких люди можуть обмінюватися урожаєм, пригощати одне одного вином і традиційними стравами. Одним з важливих осінніх звичаїв є «Culesul viilor» — збір винограду, після чого починається процес виготовлення вина. Ця подія супроводжується піснями, танцями та народними гуляннями.
Народні танці та костюми займають важливе місце в румунській культурі. Одним з найвідоміших танців є «ора», у якому учасники беруться за руки та утворюють коло, що символізує єдність та силу спільноти. Костюми, прикрашені вишивкою, яскравими стрічками та орнаментами, відрізняються в залежності від регіону і відображають багатство народного мистецтва. Ці танці виконуються на весіллях, фестивалях та національних святах, що допомагає зберігати живий зв'язок з традиціями предків.
Національні традиції та звичаї Румунії є важливою частиною її культурної спадщини, що відображає багатовікову історію і різноманітність народних вірувань. Ці традиції об'єднують людей, створюють відчуття спільності і допомагають зберегти унікальну ідентичність країни. Від веселих свят, таких як Мярцішор і Масляна, до серйозних релігійних ритуалів — румунські звичаї продовжують жити в серцях людей, передаючись з покоління в покоління і адаптуючись до сучасних умов. Вони є не тільки важливим елементом культурної самосвідомості, а й джерелом радості та натхнення для румунського народу.