Османське правління в Албанії охоплює період з кінця XIV століття до початку XX століття. Цей тривалий історичний етап мав значний вплив на албанську культуру, суспільство та політику. Незважаючи на османське панування, албанці змогли зберегти свою ідентичність, а також створити ряд рухів, що прагнули до незалежності.
Османська імперія почала своє розширення на Балканах в кінці XIV століття, і Албанія не стала винятком. У 1385 році османи захопили місто Дуррес, що поклало початок їх пануванню на албанській землі. Поступово османські війська просувалися вглиб країни, знищуючи місцеві князівства і зміцнюючи свою владу.
Незважаючи на протидію з боку албанських феодалів, таких як Георгій Кастріот (Скендербег), османи змогли утвердитися в регіоні. Скендербег, очолюючи боротьбу за незалежність, створив Альянс албанських князівств, однак його смерть у 1468 році послабила опір.
Османське правління в Албанії здійснювалося через систему управління, яка ділила країну на санджаки (області) і каймакамства (райони). В кожному санджаку призначався османський чиновник — бей, відповідальний за збір податків і підтримання порядку. Це призвело до адміністративної централізованої влади, але також залишило певну ступінь автономії місцевим феодалам.
У соціальному плані албанське суспільство переживало значні зміни. Багато місцевих феодалів втратили свою владу, і їх землі були передані османським офіцерам. Це створило новий клас землевласників, який став основою для османської адміністративної системи.
Основною релігією на той момент залишалося православ'я, однак у процесі османського правління відбувся ріст числа мусульман серед албанців, що сприяло соціальній і культурній трансформації. Іслам став важливим елементом ідентичності частини албанського суспільства.
Османська імперія ввела нову систему оподаткування, що суттєво змінило економіку Албанії. Податки збиралися не тільки з селян, але й з торговців і ремісників. Це створило економічну залежність від османської влади. Однак османське правління також дало можливість розвиватися торгівлі, і Албанія стала важливим пунктом на торгових шляхах між Сходом і Заходом.
Найбільш важливими продуктами, які експортувалися з Албанії, були вина, оливкова олія та текстиль. Місцеві ремісники почали розвивати виробництво, і це сприяло формуванню нового класу купців.
В період османського правління культура Албанії зазнала значних змін. Відбулося злиття східної та західної культур, що відобразилося в архітектурі, літературі та мистецтві. Османи побудували безліч мечетей, медресе та громадських будівель, які стали важливими центрами культурного життя.
Освіта стала доступною, і в османських медресе викладалися різні науки, включаючи ісламську теологію, логіку, математику та медицину. В той же час, албанська мова і література почали розвиватися, незважаючи на тиск з боку османської культури.
У XIX столітті в Албанії посилюється рух за національне визволення. Напруження між албанським населенням і османськими властями зросло, що призвело до серії повстань і протестів. Однією з найбільш значущих подій стало повстання 1912 року, коли албанці виступили проти османського правління і оголосили незалежність.
Повстання підтримали албанці, що перебували в інших країнах, а також різні міжнародні сили, зацікавлені в послабленні Османської імперії. В кінці 1912 року Албанія була офіційно визнана незалежною державою на Лондонській конференції.
Османське правління залишило помітний слід в історії Албанії. Незважаючи на тривале гніт, албанці змогли зберегти свою ідентичність та культуру. Османська архітектура та мистецтво, а також вплив ісламу справили глибокий вплив на розвиток албанського суспільства.
В сучасній Албанії багато елементів османської спадщини зберігаються, від архітектурних пам'яток до кулінарних традицій. Албанці донині гордяться своїм минулим і продовжують досліджувати та розвивати свою культуру на основі історичного досвіду.
Османське правління в Албанії стало важливим етапом у формуванні сучасної албанської ідентичності. Цей період був відзначений як труднощами, так і досягненнями, які вплинули на подальшу історію країни. Визвольна боротьба албанців та формування національної ідентичності стали основними двигунами змін, які визначили шлях до незалежності та культурного відродження.