Історична енциклопедія
Давня історія Албанії охоплює широкий період часу, починаючи з перших людських поселень і закінчуючи виникненням перших державних утворень. На цій території знаходились різні племена та цивілізації, які залишили помітний слід в культурі та історичній пам'яті албанського народу.
Докази людської діяльності на території сучасної Албанії Охоплюють епоху палеоліту. Археологічні знахідки в печерах, таких як печера Дивья і печера Круя, вказують на те, що люди населяли тут понад 30 000 років тому. В період неоліту, починаючи з 6000 року до н.е., на території Албанії починають з'являтися перші аграрні поселення. Люди займалися сільським господарством, скотарством та полюванням.
В цей час на території регіону формувались такі культури, як культура Теплос, а також виникали більш розвинуті поселення, де розвивалися ремесла і торгівля.
Найбільш помітним племенем, що населяло територію Албанії в давнину, були іллірійці. Це плем'я, ймовірно, виникло на початку першого тисячоліття до н.е. Іллірійці займали велику частину західних Балкан, включаючи сучасну Албанію. Вони розмовляли на іллірійський мові та мали складне суспільство з чіткою ієрархією.
Іллірійці були відомі своїми навичками в мореплавстві та торгівлі, а також вмінням вести війни. Вони мали численні племінні союзи, які часто конфліктували між собою, але також об'єднувалися для захисту від зовнішніх загроз, включаючи римлян і греків.
В V столітті до н.е. на узбережжі Албанії почали з'являтися грецькі колонії. Греки заснували такі міста, як Ено (сучасний Вльора), Апполионія (сучасний Апольонія) та інші. Ці колонії стали центрами торгівлі та культурного обміну між греками та іллірійцями. Грецькі ідеї та традиції справляли значний вплив на іллірійську культуру.
Контакти з греками призвели до взаємного запозичення різних культурних аспектів, таких як мистецтво, релігія та архітектура. Однак незважаючи на вплив греків, іллірійці зберігали свою ідентичність і культуру.
В II столітті до н.е. Римська республіка почала завойовувати іллірійські землі, що призвело до поступового падіння незалежності іллірійців. У 168 році до н.е. іллірійські королівства були остаточно підкорені Риму, і регіон став частиною Римської імперії.
Римська влада привнесла в регіон нові технології, архітектурні стилі та адміністративні структури. Римляни побудували дороги, мости, акведуки та інші споруди, які сприяли розвитку торгівлі та економіки.
В цей період були засновані нові міста, такі як Дуррес, який став важливим торговим портом. Місцеве населення поступово асимілювалося, і багато іллірійців прийняли латинську мову і культуру.
Після розпаду Західної Римської імперії в V столітті, територія Албанії опинилась під контролем Візантійської імперії. Цей період характеризується поширенням християнства, що призвело до значних змін в релігійному та культурному житті.
Візантійці зміцнили свої позиції, створивши на території Албанії єпархії та монастирі, які стали центрами освіти та культури. Однак візантійська влада також стикалася з постійними загрозами з боку варварських племен, які вторгалися на Балкани.
Давні часи Албанії представляють собою складний і різноманітний період, протягом якого формувалися основи албанської культури та ідентичності. Племена іллірійців, контакти з греками та вплив Риму і Візантії створили унікальний культурний ландшафт, який залишив глибокий слід в історії регіону. Ці ранні етапи стали основою для подальшого розвитку Албанії як нації, готової до боротьби за свою незалежність та збереження своєї ідентичності.