Історична енциклопедія
Золотий вік Арагону (XIV–XV століття) — це період, коли Арагон, одне з королівств Іспанії, досягав небувалого процвітання в політичній, культурній та економічній сферах. Цей період відзначений значними змінами та досягненнями, які сформували історію регіону.
Арагон у XIV столітті став одним із провідних королівств на Піренейському півострові. Після об'єднання Арагону з Каталонією на початку XIII століття, королівство почало розширювати свої території та вплив, що сприяло його економічному та культурному розвитку.
У цей період Арагон досяг значної політичної стабільності під управлінням таких монархів, як Педро IV і Хаіме II. Важливими кроками в розширенні королівства стали:
Економіка Арагону в Золотий вік переживала підйом завдяки розвитку торгівлі та сільського господарства. Ключовими факторами економічного зростання стали:
Культурне життя Арагону в цей період було насиченим та різноманітним. Арагон став центром науки, літератури та мистецтва. Важливі досягнення включають:
Золотий вік також став часом релігійних змін. Вплив католицької церкви був значним, але одночасно спостерігалося і збільшення світської влади. Суспільство Арагону стало більш багатошаровим, включаючи:
Незважаючи на досягнення, в кінці XV століття Арагон зіткнувся з рядом проблем, включаючи:
Ці фактори стали причиною занепаду Арагону та втрати його автономії в складі об'єднаного іспанського королівства.
Золотий вік Арагону став важливим етапом в історії не лише самого королівства, але й усієї Іспанії. Досягнення цього періоду продовжують впливати на культурний та політичний розвиток регіону в наступні століття.