Історична енциклопедія
Економіка Папуа — Нової Гвінеї (ПНГ) відрізняється великим різноманіттям і значними викликами. Країна, розташована на однойменному острові в Океанії, має величезний природний ресурсний потенціал, однак стикається з безліччю економічних проблем. Незважаючи на зростаючий економічний потенціал, Папуа — Нова Гвінея продовжує боротися з бідністю, нерівністю й обмеженою диверсифікацією економіки. У цій статті розглянемо основні економічні дані країни, включаючи ключові галузі, динаміку зростання та економічні виклики.
Економіка Папуа — Нової Гвінеї в значній мірі орієнтована на природні ресурси, які складають основу її економіки. Сільське господарство, рибальство, лісове господарство та видобуток корисних копалин є основними секторами, які вносять значний вклад у ВВП країни та експорт.
Видобуток корисних копалин є найбільшою галуззю економіки, включаючи видобуток золота, міді та нафти. Ці ресурси складають основну частину експорту країни. Розвиток гірничодобувної промисловості має суттєвий вплив на економіку, однак висока залежність від цих ресурсів робить країну вразливою до коливань світових цін на сировинні товари. Найбільшими проектами в гірничодобувному секторі є родовища золота і міді в Лае, а також нафти й природного газу в провінції Гунін.
Сільське господарство в Папуа — Новій Гвінеї займає важливе місце в економіці, хоча його роль у національному ВВП зменшилася. Сільське населення складає основну частину працездатного населення, і сільське господарство забезпечує життя більшості жителів країни. Основними сільськогосподарськими культурами є какао, кава, пальмова олія та коренеплоди. Однак більша частина сільського господарства орієнтована на виробництво для внутрішнього споживання, і лише частина продукції експортується.
Рибальство також є важливою галуззю економіки. Папуа — Нова Гвінея має величезні рибальські ресурси у своїх водах, включаючи промислові та традиційні рибальські практики. Рибна продукція, особливо тунець, складає значну частину експортних поставок країни.
Валовий внутрішній продукт (ВВП) Папуа — Нової Гвінеї в останні роки демонструє помірний ріст, однак економіка країни продовжує залишатися вразливою до зовнішніх економічних шоків. За даними Світового банку, ВВП країни в 2023 році склав приблизно 24,2 мільярдів доларів США, а економічний ріст в останні роки коливався на рівні 2-3% на рік. У 2022 році спостерігався невеликий ріст завдяки відновленню після пандемії COVID-19 і збільшенню цін на експортовані товари, зокрема золото та нафту.
Економіка Папуа — Нової Гвінеї, незважаючи на своє багатство природними ресурсами, продовжує стикатися з рядом проблем, таких як висока залежність від сировинного експорту, обмежені можливості для диверсифікації виробництва, а також слабка інфраструктура і недостатній розвиток людського капіталу.
Експорт є ключовим елементом економіки Папуа — Нової Гвінеї. Основні товари, які країна експортує, включають природні ресурси, такі як нафта, газ, золото, мідь, а також сільськогосподарські продукти, такі як какао, кава та пальмова олія. Головними торговими партнерами Папуа — Нової Гвінеї є Китай, Австралія, Японія, а також інші країни Океанії та Південно-Східної Азії.
Нафта і газ складають важливу частину експортної корзини країни, однак ринок цих товарів піддається коливанням цін на світових ринках, що робить економіку вразливою. За останні роки також спостерігається зростання інтересу до проектів у галузі природного газу, які спрямовані на забезпечення внутрішнього ринку та розширення експортних можливостей.
Гірничодобувна продукція є основним експортним товаром. Золото та мідь з Папуа — Нової Гвінеї постачаються на світові ринки, і ці ресурси складають значну частину державних доходів. Водночас видобуток корисних копалин часто супроводжується екологічними проблемами і вимагає значних інвестицій в інфраструктуру та безпеку.
Папуа — Нова Гвінея стикається з проблемами, пов'язаними з недостатньо розвиненою інфраструктурою, що обмежує можливості для подальшого економічного зростання. Країна має обмежену транспортну мережу, і більшість населених пунктів розташовані в віддалених районах, що ускладнює розвиток торгівлі та індустріалізації.
Інвестиції в інфраструктуру, такі як будівництво доріг, мостів і покращення доступу до портів, є важливою частиною економічної політики уряду. В останні роки були вжиті кроки для покращення інфраструктури, зокрема в галузі зв'язку та енергетики, однак залишаються значні виклики.
Уряд Папуа — Нової Гвінеї активно працює над поліпшенням умов для бізнесу і залученням іноземних інвестицій. Основною метою є диверсифікація економіки, зниження залежності від видобутку корисних копалин та розвиток інших галузей, таких як туризм, сільське господарство та рибальство.
В останні роки уряд також реалізує програми, спрямовані на розвиток соціальної інфраструктури та підвищення якості життя населення. Зокрема, програми з покращення охорони здоров'я, освіти та соціального захисту стали важливими елементами економічної стратегії. Однак уряд стикається з серйозними викликами в плані управління бюджетом і боротьби з корупцією, що обмежує успіх цих програм.
Несмотря на багаті природні ресурси, Папуа — Нова Гвінея продовжує залишатися однією з найбідніших країн світу з високим рівнем бідності та нерівності. Понад 30% населення живе за межею бідності, і велика частина населення залежить від сільського господарства та інших неформальних секторів економіки. Безробіття також залишається на високому рівні, особливо серед молоді та міського населення.
Крім того, у країні існує значна проблема з доступом до якісних медичних та освітніх послуг. Хоча в останні роки були зроблені зусилля щодо покращення ситуації, нестача інфраструктури та людських ресурсів продовжує залишатися серйозною проблемою.
Економіка Папуа — Нової Гвінеї має значний потенціал завдяки багатим природним ресурсам, але стикається з серйозними викликами, такими як залежність від сировинного експорту, недостатня інфраструктура і високі рівні бідності. У майбутньому країні необхідно вирішити ключові проблеми, такі як диверсифікація економіки, поліпшення соціального забезпечення та боротьба з корупцією. Прийняття ефективних економічних реформ і залучення іноземних інвестицій стануть важливими факторами для сталого розвитку Папуа — Нової Гвінеї в довгостроковій перспективі.