Період Російської імперії в історії Туркменістану охоплює другу половину XIX століття та початок XX століття, коли територія сучасного Туркменістану стала частиною імперії після ряду військових експедицій і дипломатичних зусиль. Цей етап історії характеризується значними політичними, соціальними та економічними змінами, які мали довгостроковий вплив на розвиток регіону.
З кінця XVIII століття Росія почала активно розширювати свої кордони в Центральній Азії. Важливим етапом у цьому процесі стало встановлення контролю над Туркменістаном, який був поділений на кілька ханств, таких як Хівинське та Бухарське ханства. Ці ханства перебували в стані постійних конфліктів та ворожнечі, що зробило їх вразливими до зовнішнього втручання.
У 1860-х роках Росія посилила свої військові дії в регіоні, прагнучи встановити контроль над стратегічно важливими територіями. У 1869 році була захоплена фортеця Мерв, що відкрило шлях до подальшого просування російської армії. У 1881 році відбулася важлива битва у Кушці, після якої Російська імперія закріпила свої позиції в регіоні, встановивши фактичний контроль над туркменськими землями.
Після приєднання Туркменістану до Російської імперії в регіоні були проведені значні адміністративні реформи. Заснування Туркменської області в 1881 році стало початком нової адміністрації, яка замінювала місцеві ханства та впроваджувала російську систему управління. У регіоні були введені нові адміністративні одиниці і створені округи, які управлялися призначеними російськими чиновниками.
Введення нового законодавства, оподаткування та систем управління змінило традиційний уклад життя місцевого населення. Місцеві племена та громади змушені були адаптуватися до нових умов, що викликало як супротив, так і співпрацю з новими властями. Цей час став періодом змін, коли традиційні структури влади піддавалися серйозним випробуванням.
Під контролем Російської імперії Туркменістан став частиною більш широкої економічної системи, що сприяло розвитку сільського господарства та торгівлі. Російські власті почали інвестувати кошти в інфраструктуру, будувати дороги та залізниці, що покращувало зв'язки між регіонами та сприяло торгівлі. Найважливішою залізницею стала лінія, що з'єднувала Ашхабад з Оренburgом.
Сільське господарство, яке традиційно базувалося на скотарстві та землеробстві, почало модернізуватися. Впровадження нових технологій і методів ведення сільського господарства, а також поширення нових культур, таких як бавовна, призвели до зростання виробництва. Бавовництво стало одним із основних напрямків економіки регіону і відіграло важливу роль в економічному розвитку.
Соціальна структура Туркменістану також зазнала змін. Під впливом російської адміністрації відбувалися зміни в суспільних відносинах. Традиційні племінні зв'язки почали ослаблюватися, і на перший план виходили нові соціальні шари — купці, землевласники та чиновники, які працювали на російські власті.
Проте збереження традиційних норм і звичаїв залишалося важливим аспектом життя місцевого населення. Місцеві свята, обряди та релігійні практики продовжували існувати, хоча вони почали адаптуватися до нових умов. В цей час відбулося також зміну ролі жінок в суспільстві, хоча традиційні погляди продовжували впливати на їхнє життя.
Період Російської імперії став часом, коли культурне життя Туркменістану почало розвиватися під впливом російської культури. Були відкриті нові навчальні заклади, що сприяло поширенню освіти серед місцевого населення. Російські власті прагнули впроваджувати свої освітні системи, що призвело до виникнення нових форм навчання.
Культурні контакти з Росією та іншими регіонами імперії збагачували місцеве мистецтво та літературу. В цей час почали формуватися нові літературні течії, а традиційні форми усного народного творчості зберігалися та розвивалися. Архітектура також зазнала змін: з'явилися нові будівлі в російському стилі, які поєднували елементи місцевої архітектури з архітектурними традиціями Російської імперії.
Незважаючи на спроби російської адміністрації інтегрувати Туркменістан до складу імперії, місцеве населення активно чинило опір спробам контролю. Різні повстання та рухи проти російської влади свідчили про прагнення місцевого населення зберегти свою незалежність та традиційний спосіб життя. На фоні економічних і соціальних змін виник національний рух, що прагнув до захисту туркменської ідентичності.
Наприкінці XIX — на початку XX століття спостерігався зріст національної свідомості серед туркмен, що призвело до виникнення різних культурних та політичних організацій. Ці організації намагалися зберегти традиції та культуру, а також просувати інтереси туркменського народу в умовах колоніального панування.
Період Російської імперії залишив глибокий слід в історії Туркменістану. Хоча цей етап супроводжувався конфліктами та соціальними змінами, він також став часом модернізації та економічного розвитку. Вплив Росії сприяв формуванню нових суспільних шарів та культурних традицій, які продовжують існувати і сьогодні.
Архівні документи, що збереглися з того часу, свідчать про різноманітність процесів, що відбувалися в Туркменістані. Ці матеріали дозволяють вивчати, як російська колоніальна політика формувала соціальне та культурне життя регіону, а також як місцеве населення адаптувалося до нових умов.
Туркменістан в період Російської імперії — це складний і багатогранний етап в історії, який поєднує в собі елементи руйнувань та модернізації. Цей період став важливим етапом у формуванні сучасного Туркменістану, його культури та ідентичності. Вивчення цього часу дозволяє краще зрозуміти історичні корені регіону та його унікальне місце в історії Центральної Азії.