Історична енциклопедія
Історія Молдови починається з найдавніших часів, коли перші люди заселили її територію. За археологічними даними, присутність людини тут датуються часами раннього палеоліту. Залишки знарядь, кам'яні артефакти та житла первісних людей дозволяють стверджувати, що регіон був заселений протягом понад 10 тисяч років. Умови для життя були досить сприятливими завдяки м'якому клімату, лісам, рікам та родючим ґрунтам, які забезпечували достатню кількість ресурсів для давніх людей.
У часи пізнього палеоліту і мезоліту люди на території Молдови займалися полюванням, збиральництвом та риболовлею. Ці древні громади залишили після себе численні археологічні находки, включаючи кам'яні знаряддя праці, кістки тварин, що використовувалися в їжу, та залишки житлів. Археологічні знахідки цього періоду зустрічаються на території сучасних районів Молдови, що свідчить про широке поширення древніх поселень по всій території країни.
Культура Старчева-Криш, що виникла в період раннього неоліту, вважається однією з перших аграрних культур в регіоні. Археологи відносять її до VII–VI століть до н.е., і вона охоплювала території сучасної Молдови, Румунії та частково України. Основними заняттями представників цієї культури були землеробство та скотарство, що стало важливим кроком у розвитку суспільства. Люди цієї культури почали використовувати складніші знаряддя, займалися випічкою хліба, а також освоїли гончарне ремесло. Знайдені артефакти включають кераміку, прикраси та інструменти зі скла і кістки.
У поселеннях Старчева-Криш також були виявлені споруди, що представляли собою прості одноповерхові будинки, побудовані з дерева та обмазані глиною. Планування поселень було відносно простим, але вказує на наявність організованого співтовариства з певною соціальною структурою. Основою раціону харчування було зерно, м'ясо домашніх тварин, а також дичина та риба. Релігійні уявлення давніх людей відображалися в їх похоронних обрядах та ритуалах, пов'язаних з культом предків та природи.
Однією з найяскравіших культур неоліту та енеоліту, що процвітала на території Молдови, є Кукутені-Трипільська культура, яка існувала з 5200 до 2750 років до н.е. Ця культура була унікальною своїми яскраво розфарбованими керамічними виробами, включаючи посудини з геометричними візерунками, орнаментовані та фігуративні вироби. Люди Кукутені-Трипільської культури створювали витончені глиняні скульптури та посуд, прикрашений складними мотивами.
Поселення цієї культури досягали великих розмірів і були організовані за круговою схемою. Деякі з них налічували до 15 тисяч мешканців, що свідчить про високу щільність населення та розвинену соціальну структуру. Люди Кукутені-Трипільської культури будували великі будинки, які були обмазані глиною та прикрашені настінними розписами. Вони займалися землеробством, скотарством та торгівлею, а також розвивали ремесла та мистецтво. Високий рівень майстерності в гончарстві та обробці металу вказує на складне суспільство з розвиненими навичками виробництва.
У період енеоліту та бронзової доби на територію Молдови почали проникати нові племена, а з ними й технології обробки металів. Давні культури в цей період почали використовувати мідь, а потім і бронзу, що дало поштовх розвитку знарядь, зброї та прикрас. Найбільш відомими культурами цього періоду в Молдові були Ямна та Катакомбна культури, представники яких почали поховання в курганах, що свідчить про значні зміни в релігійних та суспільних уявленнях.
Ямна культура, що існувала в III тисячолітті до н.е., була кочовою і, можливо, займалася скотарством. Залишені ними артефакти включають бронзові предмети, глиняні посудини та прикраси. У поселеннях Катакомбної культури археологи знаходять сліди складних похоронних обрядів, які вказують на ранні уявлення про загробне життя. Ці культури внесли свій вклад у розвиток торгівлі та обміну, що сприяло культурним контактам з іншими регіонами.
На рубежі II тисячоліття до н.е. на території сучасної Молдови з'являються поселення, які можна назвати протомістами. Археологічні дослідження показують, що люди почали створювати більш складні структури для захисту від нападів і будували укріплення навколо поселень. Ці укріплення включали земляні вали та рови, що дозволило захистити населення та майно. Серед найбільш відомих археологічних находок цього періоду можна виділити залишки укріплень, поселень та поховань.
В пізній бронзовій добі на території Молдови розвивалися ремесла, такі як металоробство, кераміка та текстильне виробництво. Люди почали створювати бронзові знаряддя та прикраси, що вказує на технологічний прогрес. Розвиток сільського господарства та скотарства сприяв збільшенню чисельності населення та закріпленню осілого способу життя. Торгівля з сусідніми регіонами також відігравала важливу роль в економіці та культурі суспільства того часу.
З приходом залізної доби близько 1200 року до н.е. в Молдові починають використовувати залізні інструменти та зброю, що суттєво змінило економіку та військову справу. Залізо, будучи більш доступним і міцним матеріалом, дозволило виробляти більш якісні інструменти та зброю, що сприяло зростанню продуктивності в сільському господарстві та ремеслах. Племена, що проживали на території сучасної Молдови, стали більш організованими, зміцнили свої поселення і почали вести більш активні війни з сусідами.
В цей час на територію Молдови починають проникати кочові племена скіфів, сарматів та інших народів, що призвело до культурного обміну та асиміляції. Ці контакти стимулювали розвиток місцевої культури та допомагали поширювати нові технології. В деяких поселеннях знайдені артефакти, що вказують на торгівлю з грецькими колоніями на Чорному морі. Таким чином, в залізну добу територія Молдови стала частиною більш широкої системи культурних і економічних зв'язків.
Давні поселення на території Молдови залишили після себе багатий археологічний спадок, який включає знаряддя праці, предмети побуту, поховання та кераміку. Багато з цих находок можна побачити в музеях країни, і вони представляють собою важливі свідчення минулого, ілюструючи розвиток технологій, культури та соціальних структур. Археологічні дослідження дають уявлення про те, як змінювалися життя і культура древніх народів протягом тисячоліть.
Особливе значення в вивченні древньої історії Молдови мають такі культури, як Старчева-Криш та Кукутені-Трипільська культура. Їх внесок у розвиток землеробства, ремесел та мистецтва значно вплинув на наступні епохи. Ці культури не лише свідчать про високий рівень майстерності та організації давніх людей, але й показують складну картину їх світогляду, релігії та відносин з навколишнім середовищем.
Історія давніх поселень на території Молдови є важливою частиною культурної спадщини країни. Вона проливає світло на життя та побут давніх народів, які тисячоліття тому зробили перші кроки до створення організованого суспільства. Їх досягнення та культурні традиції залишили незабутній слід, ставши основою для формування майбутніх цивілізацій у цьому регіоні.