Данія, невелике скандинавське королівство, відігравала важливу роль в європейській історії протягом Середньовіччя. У цей період Данія розвивала свої політичні структури, переживала релігійні реформи та брала участь у значних міжнародних конфліктах, включаючи вікінгівські набіги, хрестові походи та торгові союзи. Середньовіччя в Данії охоплює час з падіння Римської імперії (близько 500 року н.е.) до початку Відродження (приблизно 1500 рік).
Переміжок з VIII по XI століття в історії Данії відомий як епоха вікінгів. У цей час данці, як і їхні північні сусіди — норвежці та шведи, почали здійснювати масштабні морські набіги на країни Західної та Східної Європи. Вікінги з Данії брали участь у набігах на Англію, Францію, Німеччину і навіть на східнослов'янські землі. Ці військові експедиції не лише приносили багатства, але й зміцнювали владу данських королів.
У IX і X століттях Данія під владою короля Горма Старого та його сина Харальда I Синьозубого починає зміцнюватися як централізована країна. Король Харальд Синьозубий став ключовою фігурою в об’єднанні данських земель. Він також прийняв християнство близько 965 року, що стало важливою подією в історії країни, поклавши початок процесу християнізації Скандинавії.
Прийняття християнства Харальдом Синьозубим знаменувало важливий поворот у політиці і релігії Данії. Країна поступово відходила від язичницьких культів і інтегрувалася в європейську християнську спільноту. Ця подія зміцнила зв'язки Данії із західноєвропейськими державами та поклала край набігам вікінгів. Монастирі та церкви почали будуватися по всій території Данії, що також сприяло розповсюдженню християнської культури.
У часи правління Харальда Синьозубого та його наступників данські королі встановлювали тісні зв’язки з Римом та Священною Римською імперією. Це дозволило Данії інтегруватися в загальноєвропейську політику та культуру. Багато данських монастирів стали центрами знань, а монахи відігравали важливу роль в освіті та просвіті.
У XII столітті Данія активно брала участь у хрестових походах проти язичницьких народів Балтійського регіону. У 1147 році розпочався перший хрестовий похід проти слав'янських племен на сході Балтійського моря. Данські війська під проводом короля Вальдемара I Великого брали участь у цих кампаніях з метою поширення християнства та розширення данського впливу.
Королі Вальдемар I Великий та його син Вальдемар II Переможний активно брали участь у хрестових походах та завоюваннях земель на південному сході Балтики. Ці хрестові походи дозволили Данії зміцнити свої позиції в регіоні, а також контролювати важливі торгові шляхи. У цей період Данія стає одним з найбільш впливових держав Скандинавії.
До XIII століття Данія разом з іншими країнами Північної Європи починає активно брати участь у міжнародній торгівлі. Особливу роль у цьому відігравав Ганзейський союз — торговий союз міст Північної Німеччини та Балтійського регіону. Данія встановила тісні зв'язки з ганзейськими містами, що дозволило їй розвивати торгівлю із Західною та Центральною Європою.
Однак це співробітництво не завжди було мирним. У XIV столітті між Данією та Ганзейським союзом відбулися кілька конфліктів, пов'язаних з контролем над торговими шляхами та економічними інтересами в Балтійському морі. Ці конфлікти ослабили позиції Данії в регіоні, але країна все ж залишалася важливим гравцем в міжнародній торгівлі.
Однією з найзначніших подій в історії середньовічної Данії стало створення Кальмарської унії у 1397 році. Під керівництвом королеви Маргрете I Данія, Швеція та Норвегія об'єдналися в єдину державу, відому як Кальмарська унія. Ця унія прослужила до 1523 року і дозволила Данії відігравати провідну роль у політиці Скандинавії.
Хоча унія принесла Данії політичний та економічний вплив у регіоні, вона також супроводжувалася внутрішніми конфліктами, особливо зі Швецією, яка прагнула до незалежності. Ці конфлікти врешті-решт призвели до розпаду унії, але в період її існування Данія була наймогутнішою державою Скандинавії.
До кінця XV століття середньовічний період Данії підійшов до кінця. З восходженням до влади династії Ольденбургів у 1448 році розпочався новий етап в історії Данії, пов'язаний з посиленням королівської влади та розвитком культурних і політичних зв'язків з іншими європейськими державами. Початок Відродження ознаменував для Данії нові культурні та економічні зміни, а також розширення впливу на міжнародній арені.
Таким чином, Середньовіччя в Данії було часом значних змін і розвитку. Від епохи вікінгів до створення Кальмарської унії, Данія розвивалася як потужна та впливова держава, активно беручи участь в міжнародній політиці та торгівлі. Цей період історії Данії залишив незабутній слід в європейській історії та культурі.