Історична енциклопедія
Джузеппе Гарібальді (1807–1882) був видатним італійським політичним і військовим діячем, відомим як один з засновників сучасної італійської держави. Його життя та діяльність стали символом боротьби за національну єдність і свободу.
Гарібальді народився 4 липня 1807 року в Ніцці, яка тоді входила до складу Королівства Сардинія. З юних років він проявляв інтерес до моря і навігації. У 1833 році, після участі в невдалому революційному русі в П'ємонті, Гарібальді був змушений залишити Італію і емігрував до Південної Америки.
Протягом майже 15 років Гарібальді жив у Бразилії та Уругваї, де брав участь у кількох війнах за незалежність. Він став відомим як талановитий воєначальник і захисник пригноблених. Під час служби в Уругваї він командував невеликим загоном партизан і здобув славу своїми перемогами проти іспанських колоніальних сил.
У 1848 році Гарібальді повернувся в Італію, щоб брати участь у революційних подіях, спрямованих проти австрійського владарювання. Він став одним з лідерів італійського національного руху і очолив добровольчі загони, відомі як "Червоні сорочки".
Гарібальді відіграв ключову роль в об'єднанні Італії, яке culminirovaloся в 1861 році. Його найбільш відомі військові кампанії включають:
Після завершення об'єднання Італії Гарібальді продовжував займатися політикою, але вже не брав активної участі у військових діях. Він став депутатом і виступав за демократичні реформи, соціальні зміни та права людини.
Джузеппе Гарібальді залишив глибокий слід в історії Італії та світу. Його ідеї про свободу, рівність та національну ідентичність надихнули безліч поколінь. Гарібальді став символом боротьби за свободу, і його життя слугує прикладом для багатьох.
Сьогодні його пам'ятники та меморіали можна знайти в різних куточках Італії та за її межами. Він також вшановується як герой і борець за права людини в багатьох країнах.