Історична енциклопедія
Історія Словаччини уходить корінням в давні часи. Перші відомі поселення на території сучасної Словаччини датуються періодом неоліту (близько 5000 року до нашої ери). Однак формування словацької нації почалося значно пізніше, в рамках слов'янської міграції у VI столітті.
У VIII столітті територія Словаччини входила до складу Великої Моравії, одного з перших слов'янських держав. У IX столітті, після розпаду Моравії, Словаччина потрапляє під вплив Угорщини, що призвело до тривалого періоду угорського правління.
З 11 століття Словаччина стала частиною Угорського королівства. Протягом багатьох століть словаки знаходилися під владою мадярів, що значно вплинуло на їхню культуру та мову. Словаччина стала центром видобутку міді, а такі міста, як Банська Бистриця та Кошице, процвітали.
У XVI столітті Словаччина стала ареною релігійних конфліктів. Реформація призвела до виникнення протестантських рухів, і словацькі протестанти почали боротися за свої права. Цей час ознаменувався також кількома повстаннями проти гноблення.
Після поразки угорців у битві при Мохачі в 1526 році Словаччина увійшла до складу Австрійської імперії. Це був період подальшої асиміляції словацького населення, однак також почалося пробудження національної свідомості. У XIX столітті під впливом романтизму та національного руху виникли словацькі культурні та освітні ініціативи.
У 19 столітті відбувається словацьке національне відродження. У цей час з’явилися перші словацькі книги та літературні твори, а також розпочалася робота громадських організацій, що сприяли просуванню словацької мови та культури.
Перша світова війна та падіння Австро-Угорської імперії в 1918 році призвели до створення Чеської Республіки. Словаччина в її складі була представлена як окремий регіон, але довго страждала від нерівності та зневаги. Під час Другої світової війни Словаччина стала маріонетковою державою на службі нацистів.
Після війни Словаччина знову увійшла до складу Чехословаччини, але в 1948 році стався переворот, і країна опинилася під контролем комуністичної партії. Цей період характеризувався репресіями, економічними труднощами, але також і деякими промисловими успіхами.
У 1989 році з закінченням комуністичного режиму в Чехословаччині почалися процеси демократизації. У 1993 році, після мирних переговорів, відбулося розділення країни на дві незалежні держави: Чехію та Словаччину. Це подія отримала назву "Овсяне розділення".
З моменту здобуття незалежності Словаччина пройшла через безліч реформ. Країна стала членом Європейського Союзу та НАТО, що сприяло її інтеграції в міжнародне співтовариство. Економіка країни продовжує розвиватися, а словацька культура стає все більш помітною на світовій арені.
Історія Словаччини — це історія боротьби за ідентичність, незалежність та розвиток. Незважаючи на безліч труднощів та випробувань, словаки зберегли свою культуру та мову, створивши сучасну демократичну державу, горду своєю історією та традиціями.