Історична енциклопедія
Війна з тероризмом в Афганістані почалася внаслідок терористичних атак 11 вересня 2001 року, коли групи Аль-Каїди, на чолі з Усамою бін Ладеном, здійснили напад на Сполучені Штати. Ця війна стала поворотним моментом у світовій політиці і змінила не лише Афганістан, але й міжнародні відносини на багато років вперед.
Афганістан історично був місцем конфліктів і війн. Після виведення радянських військ у 1989 році країна занурилася в громадянську війну, яка призвела до виникнення різних фракцій, в тому числі радикальних груп, таких як Талібан. Талібан захопив під контроль велику частину країни до 1996 року та встановив суворий ісламський режим, який надав притулок терористам, включаючи Аль-Каїду.
Протягом 1990-х років Аль-Каіда зміцнила свої позиції в Афганістані, використовуючи країну як базу для планування та підготовки атак проти США та їх союзників. Постійні напади та зростаючий вплив групи призвели до необхідності втручання міжнародної спільноти.
Після атак 11 вересня 2001 року США оголосили війну з тероризмом і розпочали операцію «Нескорена свобода» з метою скинення режиму Талібану та знищення Аль-Каїди. У жовтні 2001 року розпочалася інтенсивна повітряна кампанія, під час якої були завдані удари по ключовим цілям в Афганістані.
За підтримки Північного альянсу, який складався з різних противників Талібану, американські війська швидко захопили Кабул та інші великі міста, що призвело до падіння режиму Талібану в грудні 2001 року. Ця подія стала знаковою, проте залишила безліч питань про майбутнє країни.
Після скидання Талібану Афганістан зіткнувся з завданнями відновлення та гуманітарної допомоги. Новий уряд, очолюваний Хамідом Карзаєм, намагався встановити демократичні інститути, проте проблем з безпекою ставало все більше. Талібан та інші групи почали відновлювати свою діяльність, що призвело до нових сплесків насильства.
Міжнародна спільнота, включаючи НАТО та ООН, продовжувала підтримувати Афганістан, проводячи операції з навчання та підготовки афганських сил безпеки. Проте проблеми, такі як корупція, бідність та відсутність інфраструктури, гальмували відновлення.
У 2006 році насильство в Афганistanі знову зросло, і Талібан почав проводити організовані атаки на урядові сили та міжнародні війська. Проблеми, пов'язані з наркотрафіком, також погіршили ситуацію, оскільки багато місцевих жителів залежали від доходів, отриманих від вирощування опіуму.
До 2010 року війна стала одним з найтриваліших конфліктів в історії США. У відповідь на зростаюче насильство США збільшили кількість своїх військ в Афганістані. Це рішення викликало суперечки як всередині країни, так і за кордоном.
У 2018 році розпочалися переговори між США та Талібаном з метою досягнення мирної угоди. Ці переговори стали можливими після багаторічних бойових дій та ознак втоми від війни як серед афганського народу, так і серед міжнародної спільноти.
У лютому 2020 року США та Талібан підписали угоду, яка передбачала виведення американських військ та початок мирних переговорів між афганським урядом і Талібаном. Проте ситуація в країні залишалася нестабільною, і насильство продовжувалося.
У серпні 2021 року Талібан знову захопив владу в Афганістані, що призвело до глобального осуду та гуманітарної кризи. Ця подія стала шоком для багатьох, оскільки була сприйнята як результат невдач як внутрішньої політики, так і міжнародного втручання.
Повернення Талібану до влади викликало безліч питань про майбутнє прав людини в країні, особливо для жінок та меншин. Міжнародна спільнота зіткнулася з викликом, як реагувати на новий режим, і необхідністю підтримки афганського народу в умовах гуманітарної кризи.
Війна з тероризмом в Афганістані залишила глибокий слід в історії країни та світовій політиці. Ця війна, що тривала майже два десятиліття, призвела до величезних людських втрат і викликала багато питань про методи боротьби з тероризмом. Афганістан продовжує залишатися центром глобальних конфліктів, і майбутнє країни залишається невизначеним. Уроки, вивчені з цієї війни, впливають на міжнародні відносини та стратегічне планування на багато років уперед.