Сучасний період історії Азербайджану охоплює час з моменту здобуття незалежності в 1991 році і до наших днів. Цей період характеризується значними політичними, економічними та соціальними змінами, які вплинули на країну та її населення. Важливими аспектами цього часу стали політичні реформи, економічне зростання, міжнародні відносини та культурний розвиток.
Азербайджан проголосив незалежність 30 серпня 1991 року, однак відразу після цього країна зіткнулася з серйозними викликами. Внутрішні конфлікти, економічна криза та війна з Вірменією через Нагірний Карабах призвели до гуманітарної катастрофи та великої кількості біженців. Конфлікт розпочався в 1988 році, коли вірменська сторона почала вимагати приєднання Нагірного Карабаху до Вірменії. У 1994 році була підписана угода про припинення вогню, але остаточне рішення конфлікту досі не знайдено.
У 1993 році, в умовах політичного хаосу, до влади прийшов Гейдар Алієв. Він став президентом і почав проводити політику стабілізації. Алієв ініціював економічні реформи, спрямовані на залучення іноземних інвестицій, особливо в нафтову промисловість. Під його керівництвом був підписаний контракт століття з міжнародними нафтовими компаніями, що відкрило нові горизонти для економіки Азербайджану.
Гейдар Алієв також сприяв зміцненню політичної стабільності, однак його правління відзначалося авторитарними тенденціями. Придушення політичної опозиції та контроль над ЗМІ стали характерними рисами його режиму. Проте, в період його правління економіка країни почала розвиватися, і рівень життя населення став поступово покращуватися.
З початку 2000-х років Азербайджан пережив справжній нафтовий бум. Країна стала важливим гравцем на міжнародному енергетичному ринку. Видобуток нафти зріс, і Баку став одним з ключових центрів транспортування нафти та газу в Європу. Будівництво нафтопроводів, таких як Баку-Тбілісі-Джейхан, стало символом економічної незалежності Азербайджану і його інтеграції в світовий ринок.
Нафтовий сектор став основним джерелом доходів бюджету, що сприяло зростанню інвестицій в інфраструктуру, освіту та охорону здоров'я. Проте така залежність від нафтових доходів також створила вразливість економіки, що стало очевидно під час світової економічної кризи 2008 року, коли ціни на нафту різко впали.
Після смерті Гейдара Алієва в 2003 році до влади прийшов його син Ільхам Алієв. Ільхам продовжив політику свого батька, але його правління також супроводжувалося політичними репресіями та придушенням опозиції. У 2005 році в країні відбулися вибори, які міжнародні спостерігачі охарактеризували як нечесні та непрозорі.
Незважаючи на критику, Ільхам Алієв зміг утримувати владу, проводячи економічні реформи та розширюючи соціальні програми. Було здійснено інвестиції в інфраструктуру, що сприяло покращенню життєвих умов населення. Однак соціальні проблеми, такі як безробіття та бідність, все ще залишалися актуальними.
Азербайджан активно розвиває свої міжнародні відносини, прагнучи стати важливим енергетичним партнером для країн Європи та США. Участь в міжнародних організаціях, таких як ООН та ОБСЄ, а також співпраця з НАТО стали важливими аспектами зовнішньої політики країни. Азербайджан також підписав безліч угод про співпрацю з різними державами в галузі економіки, культури та безпеки.
Водночас, конфлікт з Вірменією продовжує залишатися основним викликом для Азербайджану. У 2016 році відбулися зіткнення в Нагірному Карабасі, які показали, що ситуація в регіоні залишається напруженою. Азербайджан намагається вирішити питання мирним шляхом, але на фоні історичних образ і територіальних претензій досягти миру важко.
Сучасний період Азербайджану також характеризується відродженням культурної ідентичності. Уряд підтримує ініціативи збереження культурної спадщини, розвитку мистецтва та освіти. Важливою подією став міжнародний конкурс Євробачення, який відбувся в Баку в 2012 році, що дозволило продемонструвати Азербайджан на світовій арені.
В останні роки спостерігається зростання інтересу до азербайджанської культури та мистецтва, що пов'язано з посиленням патріотизму та прагненням зберегти національну ідентичність. Безліч культурних заходів, виставок та фестивалів проводяться в країні, що сприяє зміцненню культурних зв'язків з іншими народами.
Сучасний період Азербайджану — це час значних змін і викликів. Від політичної нестабільності до економічного зростання, від боротьби за територіальну цілісність до прагнення до культурного відродження — кожен аспект формує сучасний вигляд країни. Незважаючи на труднощі, Азербайджан продовжує рухатися вперед, прагнучи стати успішною та процвітаючою державою на міжнародній арені.