Історична енциклопедія
XX століття стало одним із найзначніших періодів в історії Сирії, принесши країні як політичні, так і соціальні зміни. Почавшись з французького мандату, який встановив контроль над Сирією після Першої світової війни, і завершившись різноманіттям політичних режимів, громадянськими конфліктами і прагненням до незалежності, цей століття залишило глибокий слід у сирійському суспільстві.
Після розпаду Османської імперії в 1918 році Сирія опинилася під контролем Франції, яка отримала мандат на управління цією територією в 1920 році. Французький мандат охоплював період до 1946 року і призвів до значних змін у політичному устрої та соціальній структурі країни. Влади Франції намагалися розділити Сирію на кілька автономних провінцій, щоб ослабити націоналістичні настрої. Це викликало масові протести і повстання, такі як Велике сирійське повстання 1925-1927 років, під час якого сирійці намагалися позбутися колоніального панування.
З ростом націоналістичних настроїв у Сирії та на Близькому Сході, французи почали усвідомлювати, що їх контроль над країною стає все більш нестійким. У 1946 році після Другої світової війни, коли увага Франції була відволіканою на відновлення власної економіки, Сирія нарешті отримала незалежність. 17 квітня 1946 року вважається Днем незалежності Сирії, і цей день став символом закінчення колоніального правління.
Після здобуття незалежності Сирія зіткнулася з безліччю внутрішніх проблем. Політична ситуація була нестабільною, з частими змінами урядів і спробами військових переворотів. У 1949 році відбулося перше військове втручання, яке стало початком серії переворотів, які охопили країну в наступні роки. Соціальні та економічні проблеми, такі як бідність і відсутність інфраструктури, лише поглиблювали ситуацію.
У 1948 році після створення Держави Ізраїль почався перший арабо-ізраїльський конфлікт, в який Сирія активно втрутилася. Внаслідок війни сирійські війська потерпіли поразку, і конфлікт став причиною глибоких розбіжностей між Сирією та Ізраїлем. Протягом наступного десятиліття відбулося безліч сутичок і конфліктів, включаючи Сирійську війну 1967 року, яка призвела до втрати Голанських висот. Це територіальне питання залишається актуальним і досі.
У 1970 році відбувся черговий військовий переворот, в результаті якого влада в Сирії перейшла до генерала Хафеза Асада. Його правління характеризувалося авторитарним стилем управління і створенням потужного апарату безпеки. Асад провів ряд реформ, спрямованих на модернізацію економіки, однак політичні репресії і відсутність демократії стали основними рисами його режиму.
Хафез Асад прагнув зміцнити вплив Сирії в регіоні і активно брав участь в арабській політиці. Він став одним із лідерів арабських країн і прагнув створити єдиний арабський фронт проти Ізраїлю. Асад також підтримував різні палестинські рухи, що сприяло напруженості з західними країнами.
Економіка Сирії в XX столітті зазнала значних змін. Сільське господарство залишалося основним джерелом доходу для більшості населення, однак у 1960-х роках розпочалася індустріалізація, яка сприяла зростанню міст і зміни структури економіки. Однак економічні реформи не завжди приносили очікувані результати, і рівень життя багатьох сирійців залишався низьким.
Соціальні зміни також торкнулися різних аспектів життя. Освіта стала доступнішою, і багато сирійців почали отримувати вищу освіту. В той же час, боротьба за права жінок і рівність залишалася актуальною проблемою, незважаючи на деякі успіхи.
На початку 2011 року в Сирії почалися масові протести проти режиму Асада, що були натхненні "арабською весною". Протестувальники вимагали політичних реформ, припинення репресій і поліпшення умов життя. Відповіддю на протести стало жорстоке придушення, що призвело до ескалації конфлікту і початку громадянської війни.
Громадянська війна в Сирії призвела до гуманітарної катастрофи, мільйони людей стали біженцями, а економіка країни зруйнувалася. Втручання різних міжнародних сил і угруповань, таких як Ісламська держава та курдські сили, ускладнило ситуацію і ускладнило пошук мирного розв'язання конфлікту.
Сирія в XX столітті пройшла через безліч випробувань і трансформацій. Від французького мандату до сучасних конфліктів, цей період став визначальним для формування сирійської ідентичності та політичної культури. Незважаючи на тяжкі часи та руйнування, сирійці продовжують прагнути до миру і стабільності, сподіваючись на краще майбутнє для своєї країни.