Громадянська війна в Сполучених Штатах, що тривала з 1861 по 1865 роки, стала одним із найтрагічніших і найзначніших подій в історії країни. Вона визначила майбутнє Сполучених Штатів, вирішивши питання рабства та єдності країни. Конфлікт відбувався між Північчю (Союзом) та Півднем (Конфедерацією) і призвів до значних соціальних, економічних і політичних змін.
Основною причиною Громадянської війни стало питання рабства, яке розділило країну на дві частини. Північ, де промисловість активно розвивалася, прагнула до обмеження і в кінцевому підсумку до скасування рабства. Південь же, чия економіка була заснована на сільському господарстві, зокрема на бавовництві, залежав від праці рабів і виступав за збереження рабства. Конфлікт посилювався з кожним роком, особливо після того, як нові території приєднувалися до США, і виникало питання, будуть вони рабовласницькими чи вільними.
Перемога Авраама Лінкольна на президентських виборах 1860 року стала каталізатором для виходу південних штатів з Союзу. Південні штати боялися, що Лінкольн і Республіканська партія, які виступали проти розширення рабства, призведуть до його заборони на всій території країни. У грудні 1860 року Південна Кароліна першою оголосила про вихід зі складу Союзу, за нею послідували і інші південні штати, утворивши Конфедеративні Штати Америки, президентом яких став Джефферсон Девіс.
Війна почалася 12 квітня 1861 року, коли війська Конфедерації обстріляли фортецю Самтер у Південній Кароліні. Цей інцидент послужив початком військових дій між Північчю і Півднем. Лінкольн закликав добровольців для відновлення Союзу, і незабаром обидві сторони були залучені у повномасштабний збройний конфлікт. Протягом війни Північ і Південь вели запеклі бої, кожен прагнучи нав'язати своє бачення майбутнього Америки.
Війна включала безліч кровопролитних битв, серед яких можна виділити битви при Булл-Рані, Шайло, Антітему та Геттисберзі. Битва при Геттисберзі у липні 1863 року стала однією з найбільших і вирішальних битв війни, в результаті якої армія Конфедерації під командуванням генерала Роберта Лі була змушена відступити. Ця подія переломила хід війни на користь Союзу.
Військові дії відбувалися на території південних штатів, що серйозно підривало економіку Конфедерації. Залізниці та інші інфраструктурні об'єкти були зруйновані, а продовольство і ресурси ставали все більш дефіцитними. На стороні Союзу воювали більш підготовлені та численні війська, а також вони мали кращу промислову базу.
1 січня 1863 року президент Лінкольн видав Прокламацію про звільнення, яка проголосила свободу рабів на територіях, що знаходяться під контролем Конфедерації. Цей документ, хоч і не звільнив рабів одразу, значно посилив моральну мету Союзу в боротьбі. Він також позбавив Конфедерацію можливості сподіватися на міжнародне визнання та підтримку, оскільки країни Європи, особливо Великобританія та Франція, не хотіли підтримувати державу, засновану на рабстві.
До 1864 року війна досягла критичної стадії. Лінкольн призначив Улісса Гранта головнокомандувачем арміями Союзу, і той почав наступ на позиції Конфедерації. Стратегія "випаленої землі", яку використав генерал Вільям Шерман у своєму марші до моря, зруйнувала економічні основи Півдня і деморалізувала населення. В aprile 1865 року армія генерала Лі капітулювала перед Грантом у Аппоматтокс, що фактично завершило війну.
Через кілька днів після закінчення війни, 14 квітня 1865 року, президент Лінкольн був смертельно поранений під час відвідування театру у Вашингтоні. Його вбивство стало шоком для всієї нації і залишило незгладимий слід в американській історії. Хоча війна завершилася, попереду стояли величезні завдання по відновленню Півдня та інтеграції звільнених рабів у суспільство.
Період Реконструкції почався одразу після закінчення війни і тривав до 1877 року. Цей період був спрямований на відновлення зруйнованого Півдня, інтеграцію звільнених рабів і встановлення нових соціальних і економічних порядків. Було прийнято Тринадцяту, Чотирнадцяту та П'ятнадцяту поправки до Конституції, які закріпили скасування рабства, гарантували громадянські права та виборчі права афроамериканцям.
Не дивлячись на спроби перетворень, процес Реконструкції зіткнувся з жорстким опором у південних штатах. Багато реформ не змогли повністю реалізуватися через расові упередження та створення сегрегаційних законів. На півдні виникли расистські групи, такі як Ку-клукс-клан, метою яких було залякування афроамериканців і запобігання їх участі в політичному житті.
Громадянська війна змінила Сполучені Штати, утвердивши концепцію єдиного і неподільного держави. Скасування рабства та гарантії прав афроамериканцям стали значними кроками до побудови справедливого суспільства. Тим не менш, шлях до повного рівноправ'я виявився довгим і важким, і боротьба за права тривала і в наступні десятиліття.
Громадянська війна також прискорила економічний розвиток Північної Америки, заклавши основу для індустріалізації та економічного процвітання країни. Війна показала, що США готові боротися за свої ідеали свободи і рівності, що зробило її важливим уроком для майбутніх поколінь.