Історична енциклопедія
Велика депресія, що почалася в 1929 році і тривала майже десятиліття, стала найважчим економічним кризисом в історії США. Цей період характеризувався масовим безробіттям, зниженням доходів, крахом банків та промисловості, що завдало величезної шкоди американській економіці та суспільству. Причини кризи були складними й включали як внутрішні економічні проблеми, так і світову нестабільність.
Велика депресія була викликана рядом факторів, серед яких крах фондового ринку в жовтні 1929 року став основним тригером. У попередні роки економічний ріст у США супроводжувався спекулятивними інвестиціями на фондовому ринку. Зростання цін на акції створювало ілюзію процвітання, і багато американців вкладали свої заощадження в акції. Коли ж ринок обрушився, це призвело до банкрутства мільйонів інвесторів і знищення довіри до економіки.
Криза також була зумовлена нерівністю доходів, скороченням промислового виробництва та слабкими банківськими системами. Сільське господарство страждало від надлишку продукції та падіння цін, що позбавляло фермерів доходів. Також значний вплив мала міжнародна економічна нестабільність, викликана наслідками Першої світової війни, і торгові бар'єри, такі як Закон Смота-Хоули, який призвів до скорочення зовнішньої торгівлі.
Основний удар по економіці припав на 24 жовтня 1929 року, відомий як "Чорний четвер". У цей день акції на фондовому ринку різко впали, що викликало масову паніку серед інвесторів. Люди почали стрімко продавати акції, що призвело до подальшого обвалу цін. Протягом кількох днів ринок втратив близько 30% своєї вартості, і мільйони американців втратили свої заощадження.
Крах на фондовому ринку зруйнував банківський сектор, оскільки банки активно вкладали кошти клієнтів в акції. Багато банків збанкрутували, і мільйони вкладників позбулися своїх заощаджень, що призвело до масового безробіття та посилення економічної кризи.
Велика депресія призвела до масового безробіття: до 1933 року близько 25% робочої сили були безробітними, що становило близько 13 мільйонів людей. Люди втрачали роботу і житло, були змушені жити в халупах і наметових містечках, які отримали назву "Гувервілі" на честь президента Герберта Гувера, який не зміг впоратися з кризою. Багато американців жили в умовах крайньої бідності, страждаючи від голоду та браку медичної допомоги.
Падіння рівня життя торкнулося практично всі верстви населення. Бізнеси закривалися, фермери втрачали свої землі, а міські жителі опинялися на межі виживання. Велика депресія також завдала удару по психічному здоров'ю людей: багато хто відчував депресію та безнадійність.
Герберт Гувер, президент США на початку Великої депресії, дотримувався принципів невтручання держави в економіку та не приймав активних заходів для покращення ситуації. Він вважав, що ринок зможе відновитися самостійно, і покладав відповідальність за вихід з кризи на приватний сектор та благодійність. Проте зусилля Гувера виявилися неефективними, і економіка продовжувала погіршуватися.
Пізніше Гувер почав вживати певні заходи для стабілізації ситуації, такі як створення Корпорації з реконструкції фінансів, яка надавала позики банкам і підприємствам. Однак ці заходи були занадто запізнілими і не змогли суттєво вплинути на ситуацію, і багато американців звинуватили його в нездатності впоратися з кризою.
У 1933 році Франклін Делано Рузвельт був обраний президентом США та запропонував програму економічних реформ, відому як "Новий курс". Основна мета Нового курсу полягала в відновленні економіки, боротьбі з безробіттям і запобіганні новим кризам. Рузвельт активно підтримував державне втручання в економіку, що стало значним відходом від попередніх принципів.
У рамках Нового курсу були створені нові агентства, такі як Адміністрація з відновлення промисловості, яка контролювала виробництво та ціни, і Адміністрація громадських робіт, що займалася будівництвом інфраструктурних об'єктів, таких як дороги та мости. Програми допомоги бідним і безробітним також стали важливою частиною Нового курсу, а закон про соціальне забезпечення 1935 року забезпечив пенсії для літніх людей.
Рузвельт розумів, що для відновлення економіки необхідно зміцнити банківську систему. Одним із перших кроків президента було проведення "банківських канікул" – тимчасове закриття всіх банків з метою перевірки їх фінансового стану. Це допомогло відновити довіру до банків і запобігти подальшім банкрутствам.
У 1933 році був прийнятий Закон про банківську реформу, який встановив Федеральну корпорацію страхування внесків (FDIC) для захисту заощаджень громадян. Цей закон допоміг повернути довіру до банків і запобігти масовим вилученням депозитів у майбутньому.
Новий курс допоміг стабілізувати економіку та знизити безробіття, проте його успіх був обмеженим. Економіка США почала відновлюватися, але рівень безробіття залишався високим, і багато заходів Нового курсу не призвели до довготривалих поліпшень. Деякі критики вважають, що програми Рузвельта не сприяли швидкому відновленню економіки, а навпаки, сповільнили його через втручання держави.
Водночас, Новий курс заклав основу для сучасної соціальної держави, і багато його програм стали постійними елементами американської соціальної системи. Зокрема, закон про соціальне забезпечення та захист прав трудящих стали важливими досягненнями, які забезпечили підтримку громадян у кризові моменти.
Велика депресія закінчилася до початку Другої світової війни, коли США почали активно готуватися до військових дій. Виробництво військової техніки та озброєнь вимагало нових робочих місць, що призвело до повного зникнення безробіття. Промисловість США пережила небувалий підйом, і економічний ріст став можливим завдяки участі у війні.
Таким чином, Велика депресія завершилася не стільки завдяки Новому курсу, скільки внаслідок глобальних економічних змін, викликаних війною. Проте уроки цього періоду залишили глибокий слід в американському суспільстві та вплинули на економічну політику США.
Велика депресія стала одним із найважчих періодів в історії США, зачепивши практично всі аспекти життя американців. Цей криза змінила підхід до економіки і призвела до появи державних програм соціальної підтримки, що вплинуло на подальший розвиток країни. Досвід Великої депресії послужив нагадуванням про важливість стабільної й збалансованої економіки, а також про необхідність державної підтримки в складні часи.