Історична енциклопедія
Історія Іспанії починається з давніх цивілізацій, таких як іберійці, кельти та фінікійці. Перші поселення на території сучасної Іспанії виникли в епоху неоліту. У VIII столітті до н. е. фінікійці заснували кілька торгових колоній, включаючи знаменитий місто Тартесс.
З V століття до н. е. на півострів почали приходити кельти, а згодом грецькі колонізатори, що сприяло культурному обміну. У III столітті до н. е. регіон став об'єктом інтересу Риму, який врешті-решт завоював його і перетворив на одну зі своїх провінцій — Hispania.
Римське владарювання в Іспанії тривало більш ніж 600 років. За цей час були побудовані дороги, міста та акведуки. У I столітті н. е. Іспанія стала важливою частиною Римської імперії, а її економіка розвивалася завдяки сільському господарству та торгівлі.
Внаслідок римської колонізації відбулося значне впливання на місцеву культуру. Християнство почало поширюватися в Іспанії в I столітті, що в подальшому відіграло важливу роль у формуванні національної ідентичності.
Після падіння Римської імперії в V столітті, Іспанія стала ареною для різних народів. Вестготи заснували своє королівство, яке проіснувало до початку мусульманського завоювання в 711 році. Мусульмани, відомі як маври, швидко завоювали більшу частину півострова.
У VIII-XV століттях Іспанія перебувала під контролем мусульманських правителів, що призвело до значного культурного обміну між ісламською та християнською цивілізаціями. Реконкіста — процес повернення християнами втрачених земель — почалася в 722 році та тривала до 1492 року.
У 1492 році завершилася Реконкіста з падінням Гранади. У тому ж році Христофор Колумб відкрив Новий Світ, що поклало початок епосі колоніальних завоювань і становленню Іспанської імперії. Іспанія стала однією з наймогутніших країн світу, контролюючи великі колонії в Америці, Азії та Африці.
Проте до XVII століття імперія почала стикатися з труднощами, включаючи внутрішні конфлікти та економічні проблеми. Країна зіткнулася з повстаннями та конфліктами, такими як Війна за іспанське спадщину (1701-1714), яка призвела до значних territorial втрат.
XIX століття стало часом революцій та реформ. Іспанія втратила більшість своїх колоній у Латинській Америці, що підірвало її економіку. У 1936 році почалася громадянська війна, яка завершилася перемогою франкістів у 1939 році.
Після смерті Франко у 1975 році Іспанія повернулася до демократії. Було прийнято нові конституційні норми, що сприяло розвитку економіки та зміцненню демократичних інститутів.
У XXI столітті Іспанія продовжує стикатися з різними викликами, такими як економічні кризи та проблеми з незалежністю Каталонії. Тим не менш, вона залишається важливою частиною Європейського Союзу та активним учасником міжнародної політики.