Історична енциклопедія
Куро-Аракська культура — це археологічна культура, що існувала в період з кінця IV тисячоліття до н.е. до середини III тисячоліття до н.е. на території сучасного Закавказзя, в основному в таких регіонах, як Вірменія, Азербайджан і частина Грузії. Ця культура є однією з найважливіших в історії регіону і представляється як перехідний етап між неолітом і бронзовим віком, зігравши значну роль у формуванні ранніх цивілізацій Кавказу.
Куро-Аракська культура охоплює територію, розташовану вздовж річок Кура і Аракс, від їх джерел у Вірменії і до впадіння в Каспійське море. Це географічне положення забезпечувало культуру різноманіттям природних ресурсів, таких як вода, ліси і родючі землі. Ці фактори сприяли розвитку землеробства, скотарства і ремесел, що, в свою чергу, дозволило розвивати складні соціальні структури і товарообмін.
Суспільство, представлене в куро-аракській культурі, характеризувалося досить складною соціальною структурою. Археологічні знахідки свідчать про існування різних соціальних шарів, включаючи вождів, ремісників і землеробів. Вважається, що на верхівці соціальної піраміди перебували правителі, які контролювали ресурси і здійснювали управління громадою. Це підтверджується наявністю великих поховань з багатими похоронними дарами, що вказує на високе соціальне нерівність.
Основу економіки куро-аракської культури складали землеробство і скотарство. Археологічні розкопки виявили залишки зерна, таких як пшениця і ячмінь, а також сліди одомашнених тварин, включаючи овець, кіз, свиней і велику рогату худобу. Крім того, культура розвивала знаряддя праці, такі як кам’яні плоскі мотики, що сприяло більш ефективному землеробству.
Торгівля відігравала важливу роль у житті куро-аракської культури. Виявлені артефакти, такі як кераміка, металеві вироби і прикраси, свідчать про існування товарообміну з сусідніми культурами, такими як Урартська і Хеттська. Куро-аракські племена, ймовірно, обмінювали свої товари на вироби з міді, золота і інші цінні предмети.
Поселення куро-аракської культури зазвичай розташовувалися на височинах або поблизу водойм, що забезпечувало захист і доступ до ресурсів. Знахідки показують, що житла представляли собою полуземлянки і будівлі з кам’яними або глиняними стінами. Археологи також виявили сліди укріплених поселень, що вказує на наявність певного рівня організації і необхідності захисту від зовнішніх загроз.
Архітектура цієї культури демонструє розвинуті технології, зокрема в будівництві. Використання печей для обпалу кераміки і металургії свідчить про високий рівень майстерності. Кераміка, знайдена на розкопках, зазвичай прикрашена складними візерунками і знаряддями, що говорить про високий художній рівень виробництва.
Культурне життя куро-аракської культури було різноманітним і багатогранним. Важливим аспектом її культури було виготовлення кераміки, яка становила значну частину повсякденного життя. Кераміка відрізнялася високою якістю і різноманіттям форм — від простих посудин до вишуканих художніх виробів.
Металургія також займала важливе місце в цій культурі. Куро-аракські майстри виготовляли знаряддя праці, зброю і прикраси з міді та золота. Особливу увагу приділяли прикрасам — серйгам, намистам і браслетам, які вказують на високий рівень майстерності і розвинену художню традицію.
Релігійні вірування куро-аракської культури залишаються предметом досліджень і споров. Археологічні знахідки показують, що у куро-аракських народів існували уявлення про загробне життя і ритуали, пов'язані з похованням. Деякі поховання були обставлені з особливим увагою, що свідчить про шанування предків і обряді прощання.
Знахідки ідолів і статуеток також вказують на можливі культи і релігійні практики, пов'язані з родючістю і природними силами. Ці елементи підкреслюють важливість зв'язку людини з природою та навколишнім світом, а також символізують прагнення до розуміння і контролю над життєвими процесами.
Куро-аракська культура почала втрачати свою значущість в кінці III тисячоліття до н.е., що пов’язано зі змінами в кліматі, міграцією народів і формуванням нових культур. Поява більш потужних сусідніх цивілізацій, таких як Урартська і Хеттська, також вплинула на існування куро-аракських общин.
Вплив цих нових культур сприяв змінам соціальних і економічних структур, в результаті чого багато елементів куро-аракської культури були асимільовані або втрачені. В кінцевому підсумку, куро-аракська культура стала важливою основою для формування наступних цивілізацій Кавказу, а її спадщина продовжує досліджуватися археологами і істориками.
Куро-Аракська культура представляє собою значний етап в історії Закавказзя, відображаючи важливі зміни в суспільстві, економіці і культурі. Вона залишила багатий спадок, який продовжує впливати на наступні покоління. Дослідження цієї культури допомагає краще зрозуміти не тільки місцеву історію, але і процеси, що відбувалися в більш широкому контексті давнього світу.