Історична енциклопедія
Битва при Марафоні, що відбулася в 490 році до н.е., стала одним із найбільш значущих подій в історії Стародавньої Греції. Вона відбулася в контексті конфлікту між грецькими містами-державами та Персідською імперією і символізувала боротьбу за свободу та незалежність. Битва також поклала початок традиції марафонського бігу, який став популярним у сучасному Олімпійському русі.
Середина V століття до н.е. була часом зростаючої напруги між Грецією та Персією. У 499 році до н.е. грецькі міста Малої Азії, підпорядковані персам, повстали. Афіни та Еретрія надали підтримку повстанцям, відправивши війська для допомоги. Повстання було придушене, і цар Дарій I вирішив покарати Афіни та Еретрію за їхнє втручання, що призвело до Першої греко-персидської війни.
У 490 році до н.е. персидський флот під командуванням Датіса висадився поблизу Марафону, що знаходився в 42 кілометрах від Афін. Персидська армія була добре підготовлена і налічувала від 20,000 до 30,000 солдатів, включаючи елітні частини — безсмертних. Афіни, усвідомивши загрозу, вирішили відправити послів у Спарту за допомогою, але час був критичним.
Афінська армія, якою командував генерал Мільтіад, зібрала близько 10,000 піхотинців. Незважаючи на чисельну перевагу противника, афіняни мали високий бойовий дух і знання місцевості. Мільтіад розумів, що потрібно діяти рішуче і швидко, щоб запобігти нападу на Афіни.
Афіняни обрали Марафон як місце для битви, оскільки це давало їм можливість використовувати тактичні переваги місцевості. Мільтіад вирішив, що необхідно атакувати персів, перш ніж вони зможуть зайняти стратегічно важливі позиції. Для цього афіняни побудували свої ряди в щільний бойовий порядок.
Битва розпочалася 12 вересня 490 року до н.е. Афіняни, кинувшись у атаку, вигукнули бойовий клич і кинулися на персидські позиції. Використовуючи свою маневреність і швидкість, грецькі війська змогли обійти фланги персів і завдати несподіваних ударів.
Мільтіад застосував тактику "удар і втеча", зосередивши сили на вузькій ділянці персидського фронту. Це дозволило йому створити глибокі і щільні ряди, які переважали перський фронт за маневреністю. Персидська армія, не очікуючи такого різкого нападу, почала панікувати.
Битва при Марафоні тривала всього кілька годин, і афіняни здобули вирішальну перемогу. Перси втратили від 6,000 до 10,000 солдатів, тоді як втрати греків склали близько 192 осіб. Ця поразка стала серйозним ударом для персидського царя Дарія I і підрила його плани щодо завоювання Греції.
Перемога при Марафоні мала глибокий вплив на подальшу історію Греції та всього Західного світу. Афіняни стали національними героями, а їхня перемога надихнула інші грецькі міста-держави на опір персидському владарю. Надихнуті успіхом, афіняни продовжили активно укріплювати свою армію та флот, що в подальшому призвело до нових конфліктів з Персією.
Перемога при Марафоні укріпила демократію в Афінах. Мільтіад став популярним серед народу і був обраний стратегом. Афіняни почали приділяти більше уваги своїм збройним силам, що призвело до створення більш організованої та потужної армії. Це також сприяло формуванню Делоського союзу, військового об'єднання грецьких міст.
Битва при Марафоні стала важливим символом боротьби за свободу та незалежність. На пам'ять про битву був заснований марафонський біг, який став одним із основних видів спорту на Олімпійських іграх. Легенда про Фідіппіда, який пробіг від Марафону до Афін, щоб повідомити про перемогу, надихнула багатьох на подолання труднощів.
Битва стала темою для багатьох творів мистецтва та літератури. Давньогрецькі письменники, такі як Геродот, детально описали події, пов'язані з битвою, та її наслідки. Ці історичні записи стали важливими джерелами для вивчення не тільки битви, але й культурного контексту того часу.
Битва при Марафоні стала ключовим моментом в історії Стародавньої Греції. Вона не тільки продемонструвала мужність і стратегічні вміння афінян, але й заклала основи для подальшого опору персидському владарю. Ця битва стала символом боротьби за свободу, а її спадщина продовжує жити та надихати покоління.