Історична енциклопедія
Іранська історія нараховує понад три тисячоліття і охоплює безліч великих імперій, династій та видатних особистостей, які залишили свій слід не лише в історії цієї країни, але й у світовій культурі, науці та політиці. За довгі роки свого існування Іран був батьківщиною безлічі видатних мислителів, правителів, учених, поетів і філософів, чиє вплив відчувається і досі. У цій статті ми розповімо про деяких з найвідоміших історичних постатей Ірану, які зробили значний внесок у розвиток науки, культури та мистецтва.
Кір II Великий, також відомий як Кір Великий, був засновником Ахеменідської імперії, однієї з перших і найбільших імперій в історії людства. Він правив з 559 по 530 роки до н. е. і завоював обширні території, включаючи Вавилон, Лідію та частини Центральної Азії. Проте він відомий не лише як великий завойовник, але й як мудрий правитель, який поважав культуру і релігію завойованих народів. Його знамените «Циліндр Кіра», знайдений у Вавилоні, вважається одним з перших у світі документів про права людини, в якому проголошувалося повагу до прав і свобод підданих.
Дарій I Великий, що правив з 522 по 486 роки до н. е., був одним з найбільших царів Ахеменідської імперії. Він значно розширив кордони імперії, зробивши її однією з найбільших і найпотужніших держав свого часу. Дарій також відомий своїми реформами, спрямованими на зміцнення державного управління та покращення інфраструктури. Під його керівництвом були побудовані дороги, такі як знамените Царське шосе, що з'єднувало різні частини імперії, і розвинена система поштового зв'язку. Дарій також заклав основи персидського законодавства та адміністративної системи, що сприяло процвітанню імперії протягом кількох століть.
Абу Алі Ібн Сина, більш відомий в Європі як Авіцена, був видатним ученим і філософом епохи Золотого віку ісламу. Він народився в X столітті в Ірані і став відомим завдяки своїм працям з медицини, філософії, математики та астрономії. Його найвідоміша праця — «Канон лікарської науки» — була одним з найвпливовіших медичних трактатів в історії і використовувалася в Європі та на Близькому Сході протягом кількох століть. Ібн Сина також зробив значний внесок у філософію, синтезуючи ідеї Аристотеля і платонізму з ісламською думкою.
Омар Хайям, що жив в XI-XII століттях, був видатним математиком, астрономом і поетом. Його внесок в алгебру і тригонометрію був значним, а його календарні розрахунки дозволили створити більш точний сонячний календар, що за точністю перевершує григоріанський календар. Проте найбільшу відомість Хайям отримав як автор рубаїв — чотиривіршів, наповнених філософським сенсом і роздумами про життя, любов і долю. Ці рубаї стали популярними у всьому світі, особливо після того, як вони були перекладені англійською мовою в XIX столітті Едвардом Фіцджеральдом.
Абуль-Касим Фірдоусі, що жив у X-XI століттях, є автором епічної поеми «Шахнаме» («Книга царів»), яка вважається найбільшим твором персидської літератури. Це епічне твір, що складається з понад 50 000 двовіршів, оповідає про історію і міфи давнього Ірану, починаючи з міфологічних часів і закінчуючи падінням Сасанідської імперії. Фірдоусі присвятив своє життя написанню цього шедевра і тим самим сприяв збереженню персидської мови і культури в період, коли арабський вплив був особливо сильним.
Сааді Ширазі, що жив у XIII столітті, був одним з найвідоміших персидських поетів і філософів. Його твори «Бустан» («Плодове сад») і «Гулістан» («Рожевий сад») вважаються шедеврами персидської літератури і містять притчі, філософські роздуми і вірші, які торкаються таких тем, як справедливість, любов і мораль. Сааді досліджував людську природу та відносини між людьми, і його твори досі залишаються актуальними, надихаючи читачів на роздуми про життя і добродійність.
Джалаледдін Румі, також відомий як Мавлана, був видатним поетом і суфійським містиком XIII століття. Його твір «Маснаві» є одним з найбільших творів суфійської літератури і представляє собою збірку притч і роздумів про духовність, любов і пошук єднання з Богом. Румі справив величезний вплив на розвиток суфізму і досі вважається одним з найчитаніших поетів у світі. Його вірші перекладалися на багато мов і залишаються популярними серед людей, які шукають духовного просвітлення.
Мохаммед Мосаддик був іранським політичним діячем, який обіймав посаду прем'єр-міністра Ірану на початку 1950-х років. Він став відомим завдяки своїй кампанії з націоналізації нафтової промисловості, що призвело до конфлікту з Великобританією та США. Мосаддик прагнув досягти економічної незалежності Ірану і проведення демократичних реформ, проте його уряд було скинуто в результаті державного перевороту, організованого ЦРУ в 1953 році. Незважаючи на це, Мосаддик залишається символом боротьби за незалежність і демократію в Ірану.
Алі Шаріаті був видатним іранським філософом, соціологом і ідеологом Ісламської революції. Він народився в 1933 році і став відомим завдяки своїм працям з ісламу, соціології і політики. Шаріаті намагався об'єднати іслам з ідеями соціальної справедливості і прогресу, і його ідеї справили значний вплив на іранську молодь у 1970-х роках. Його роботи сприяли формуванню ідеології Ісламської революції, яка призвела до скидання шаха в 1979 році.
Аятолла Рухолла Хомейні був духовним лідером і ключовою фігурою Ісламської революції 1979 року. Він очолив рух, який скинув шаха і встановив Ісламську Республіку Іран. Хомейні став першим Верховним лідером Ірану і заклав основи теократичного правління, основаного на ісламських законах. Його спадщина продовжує впливати на політику та суспільство Ірану по сьогоднішній день.