Історична енциклопедія
Війна за незалежність Туреччини (1919-1923) була ключовою подією в історії країни, яка призвела до створення сучасної Турецької Республіки. Цей конфлікт став результатом політичних, економічних і соціальних змін, що відбулися після Першої світової війни, і став символом національного пробудження і прагнення до незалежності турецького народу. У даній статті ми розглянемо причини війни, ключові події, її підсумки та значення для Туреччини.
Після поразки Османської імперії в Першій світовій війні в 1918 році та підписання Севрського мирного договору у 1920 році, територія імперії була розділена між переможними державами. Це викликало широкий резонанс серед турецького населення, яке почало усвідомлювати необхідність захисту своєї батьківщини.
Севрський договір передбачав:
Ці умови викликали незадоволення та прагнення до боротьби за незалежність серед турків.
Війна за незалежність почалася з заклику до боротьби проти окупаційних сил, в першу чергу грецької армії, яка вторглася в західні райони Анатолії.
Важливу роль в організації спротиву відіграв Мустафа Кемаль (надалі відомий як Ататюрк), який став лідером національного руху. У 1919 році він прибув до Самсуна, звідки почав мобілізацію для спротиву:
Війна за незалежність складалася з кількох ключових битв, які визначили її підсумки:
Перша битва при Іненю (січень-лютий 1921 року) стала важливою перемогою для турецьких сил, які змогли відобразити наступ грецької армії.
Битва при Куталджу (червень 1921 року) також завершилася перемогою турків, що зміцнило їх позиції на заході Анатолії.
Кульмінацією війни стала битва при Думлупинарі (серпень 1922 року), де турецькі сили нанесли нищівну поразку грецькій армії. Ця битва стала вирішальною для остаточного вигнання окупаційних військ.
Після успішних битв та звільнення більшої частини країни, війна за незалежність завершилася підписанням Лозаннського мирного договору в 1923 році, який визнав кордони нової Турецької Республіки.
Лозаннський договір встановив:
29 жовтня 1923 року була проголошена Турецька Республіка, а Мустафа Кемаль Ататюрк став її першим президентом. Ця подія ознаменувала остаточне завершення війни за незалежність і початок нової ери в історії Туреччини.
Війна за незалежність Туреччини має величезне значення як для самої країни, так і для світової історії:
Сучасна Туреччина продовжує відзначати події війни за незалежність, зберігаючи пам'ять про тих, хто боронив свободу. 30 серпня, день перемоги в битві при Думлупинарі, став національним святом, що символізує незалежність і єдність народу.
Війна за незалежність Туреччини — це важлива сторінка в історії країни, яка визначила її майбутнє та національну ідентичність. Лідери, такі як Мустафа Кемаль Ататюрк, залишили незабутній слід в історії, формуючи шлях до сучасної, незалежної та світської держави.