Історична енциклопедія
Гетьманщина, також відома як Запорізька Січ або козацька держава, є значною сторінкою в історії України, охоплюючи період з кінця XVI століття до XVIII століття. Цей період ознаменований виникненням козацької автономії, культурним розквітом та боротьбою за незалежність проти зовнішніх ворогів. Гетьманщина стала не лише політичним, а й культурним центром, де формувалася українська ідентичність та національна свідомість.
Виникнення Гетьманщини пов'язане з козацькими повстаннями проти польського владарювання в XVI столітті. Козаки, що представляли собою вільні громади воїнів, почали організовуватися в військові формування для захисту своїх прав і свобод. Перші козацькі повстання проти польської шляхти та литовських властей почалися на початку XVI століття, однак найбільш значними стали повстання під керівництвом гетьмана Богдана Хмельницького в середині XVII століття.
У 1648 році розпочалася національно-визвольна війна, відома як повстання Хмельницького. Це повстання стало поворотним моментом в історії Гетьманщини, призвівши до утворення козацької держави та автономії українських земель. У 1654 році був підписаний Переяславський договір між гетьманом Хмельницьким та Московією, який позначив початок нової ери у відносинах України та Росії.
Переяславська рада 1654 року стала ключовою подією для Гетьманщини, поклавши початок союзу з Московією. Цей союз був спрямований проти спільного ворога – Речі Посполитої. Внаслідок угоди Гетьманщина стала автономно існувати в складі Московського царства, зберігаючи свої внутрішні справи та управління. Однак, незважаючи на формальну автономію, влада московського царя з часом зростала, що призвело до конфліктів і невдоволення серед козаків.
Протягом всього XVII століття Гетьманщина управлялася гетьманами, які обиралися козаками. Головними фігурами цього часу стали такі лідери, як Іван Виговський, Юрій Хмельницький та Іван Мазепа. Кожен із них прагнув зміцнити автономію Гетьманщини та захистити інтереси козаків, однак їх правління було затемнене внутрішніми конфліктами та суперечностями.
Внутрішні непорозуміння та боротьба за владу між різними козацькими групами послабили Гетьманщину. Особливо гострими стали суперечності між прихильниками союзу з Московією та прихильниками незалежності. Гетьман Іван Мазепа, прагнучи повернути автономію Гетьманщини, уклав союз зі Швецією у 1708 році, що призвело до його падіння після поразки в битві під Полтавою у 1709 році.
Після поразки в Полтавській битві Гетьманщина опинилася в важкому становищі. Московське царство почало посилювати контроль над українськими землями, що призвело до обмеження автономії та придушення козацького самоврядування. Гетьманська посада стала номінальною, а реальна влада відійшла до московських губернаторів. Це створило умови для подальшого упадку і втрати самобутності української культури.
У 1764 році Єкатерина II остаточно скасувала гетьманство, що стало кінцем автономії Гетьманщини. Українські землі були поділені на губернії і увійшли до складу Російської імперії, що призвело до подальшого асимілювання українського населення. Проте, незважаючи на ці зміни, культурні і мовні традиції продовжували існувати і розвиватися в умовах репресій.
Гетьманщина залишила значну спадщину в українській культурі та історії. Цей час ознаменований розквітом літератури, мистецтва та освіти. Поява перших шкіл, літописів і наукових праць стала основою для подальшого розвитку української культури. Козацькі пісні, перекази та традиції збереглися і передавалися з покоління в покоління, формуючи українську ідентичність.
Найбільш відомим літературним твором цього періоду є "Слово про полк Ігореві", яке відображає дух і мужність українських козаків. Мистецтво того часу, включаючи живопис і музику, також зазнало змін, отримавши нові впливи, що сприяло формуванню унікального культурного стилю.
Історія Гетьманщини є невід'ємною частиною української історії, відображаючи прагнення народу до свободи, автономії та самоврядування. Цей період став часом культурного відродження та національної свідомості, незважаючи на безліч викликів і труднощів. Гетьманщина заклала основи для майбутнього України і вплинула на її сучасний розвиток. Спадок, залишений козаками, продовжує жити в серцях українського народу, надихаючи нові покоління на боротьбу за свою ідентичність і незалежність.