Арабське завоювання Іраку, що відбулося в VII столітті, стало важливим етапом в історії регіону, який справив значний вплив на його культуру, релігію та політичну структуру. Завоювання поклало початок арабізації та ісламу в Іраку, змінивши обличчя країни на багато століть вперед.
На початку VII століття Аравійський півострів знаходився в стані роздробленості, з безліччю племен і міст-держав. Однак з виникненням ісламу в 610 році, основи якого заклав пророк Мухаммед, араби почали об’єднуватися під єдиною релігією. Це об'єднання стало потужним фактором, що сприяло подальшим завоюванням.
Після смерті Мухаммеда в 632 році його послідовники, відомі як халіфи, почали активні військові кампанії для поширення ісламу. Перші халіфи, особливо Абу Бакр і Умар ібн аль-Хаттаб, ініціювали завоювання, що охопили сусідні регіони, включаючи Ірак.
Завоювання Іраку розпочалося в 634 році під час правління другого халіфа Умара. Арабські війська, що складалися в основному з бедуїнів, швидко просувалися територією, яка тоді ще була частиною Візантійської та Сасанідської імперій.
Найбільш значущими битвами, які сприяли завоюванню Іраку, були битви при Кадисії та Нахаванд. Битва при Кадисії в 636 році стала поворотним моментом, де арабські війська здобули вирішальну перемогу над Сасанідською армією. Ця битва відкрила шлях до захоплення столиці, міста Ктесифон, яке стало одним із перших великих міст, що потрапили під арабське правління.
У 642 році, після битви при Нахаванд, Сасанідська імперія була остаточно розгромлена, і араби утвердили свою владу в Іраку. Ці перемоги не лише забезпечили арабам контроль над регіонами, але й сприяли поширенню ісламу.
Після завоювання арабські халіфи ввели нові адміністративні структури. Ірак був поділений на провінції, кожна з яких управлялася призначеними місцевими губернаторами. Вони відповідали за збір податків та підтримання порядку, а також сприяли поширенню ісламських норм і культури.
Одним із значних наслідків завоювання стало масове звернення місцевого населення в іслам. Арабські завойовники не лише принесли нову релігію, але й почали активно арабізувати місцеве населення. Цей процес тривав кілька століть, і до X століття значна частина населення Іраку вже прийняла іслам.
Арабське завоювання також призвело до значних соціальних змін в Іраку. Культура регіону почала трансформуватися під впливом ісламу та арабських традицій. Новий порядок сприяв розвитку науки, мистецтва та літератури, що зробило Ірак одним із культурних центрів халіфату.
Під владою арабів Ірак став важливим центром ісламу та арабської культури. Багдад, заснований у 762 році, став столицею Аббасидського халіфату і швидко перетворився на одне з найбільших міст свого часу, приваблюючи вчених, філософів та архітекторів з усього світу.
У Багдаді була заснована Байт аль-Хікма (Будинок мудрості), де збиралися вчені для обміну знаннями. Це стало важливим етапом у розвитку науки і культури в ісламському світі. В Іраку були досягнуті значні успіхи в математиці, астрономії, медицині та філософії.
Арабське завоювання також призвело до зміни економічної структури Іраку. Новий порядок сприяв розвитку торгівлі та сільського господарства, а система податків, встановлена арабами, забезпечила стабільні фінансові потоки в халіфат.
Ірак став важливим торговим вузлом між Сходом і Заходом. Торгові шляхи, що проходили через регіон, сприяли обміну товарами, ідеями та культурою, що збагатило як іракське, так і арабське суспільство.
Арабське завоювання Іраку стало ключовою подією, яка справила тривале вплив на історію регіону. Воно призвело до поширення ісламу, арабізації населення та значних змін у соціальній, культурній та економічній сферах. Ці зміни поклали початок новій епосі в історії Іраку, формуючи його сучасне обличчя.