Історична енциклопедія
Колоніальний період в Нігерії охоплює час з початку XV століття, коли європейці вперше почали вивчати та встановлювати контакти з місцевими племенами, до 1960 року, коли Нігерія здобула незалежність від британського владарювання. Цей період став часом значних змін, включаючи економічні та соціальні перетворення, культурні зіткнення та політичні зміни, які назавжди змінили обличчя країни.
Першою європейською державою, що почала активне дослідження узбережжя Нігерії, була Португалія. У 1472 році португальський дослідник Педру Ескобар став першим європейцем, що висадився на нігерійське узбережжя, встановлюючи торговельні відносини з місцевими правителями. Цей контакт поклав початок тривалому періоду торгівлі, особливо в сфері рабів, золота та інших ресурсів.
Работоргівля стала центральним елементом відносин між європейцями та місцевими племенами. Місцеві громади почали вести війни одне проти одного для захоплення невільників, яких потім продавали європейським торговцям. Протягом кількох століть мільйони нігерійців були вивезені з країни в рамках трансатлантичної работоргівлі. Ця практика не лише призвела до значних людських втрат, але й зруйнувала традиційні соціальні структури.
У XIX столітті Великобританія стала домінуючою силою в Нігерії. У 1807 році була скасована работоргівля у Британії, але британські інтереси в регіоні продовжували зростати. У 1884-1885 роках на Берлінській конференції європейські держави поділили Африку на колонії. Великобританія ствердила свої претензії на Нігерію, і до 1914 року Нігерія була офіційно об'єднана в одну колонію.
В цей час Британія почала активно управляти Нігерією через різні адміністративні структури, включаючи пряму та непряму владу. Британці використовували місцевих вождів для управління місцевими громадами, що призвело до подальшого погіршення традиційних систем влади.
Колонізація призвела до значних економічних змін в Нігерії. Британці почали розвивати інфраструктуру, будуючи дороги, залізниці та порти, що дозволило поліпшити експорт ресурсів. Однак це розвиток часто було спрямовано на задоволення потреб колонізаторів, а не місцевого населення. Основними експортованими товарами стали каучук, арахіс, пальмова олія та інші сільськогосподарські культури.
Місцеві фермери часто втрачали свої землі та засоби до існування, що викликало невдоволення та протести. Британська адміністрація використовувала насильство для придушення будь-якого опору, що тільки ускладнювало соціальні суперечності.
Культурні зміни стали ще одним важливим аспектом колоніального періоду. Британські місіонери почали активно поширювати християнство, що викликало різке протистояння з традиційними віруваннями. Місіонери також заснували школи, що призвело до підвищення рівня освіти, але водночас це викликало розрив між поколіннями і традиціями.
Проте, освіта, надана місіонерами, стала основою для формування нової еліти, яка в майбутньому відіграла ключову роль у русі за незалежність.
Незважаючи на придушення, місцеві народи почали організовуватися для опору колоніальному владарюванню. На початку XX століття почалися різні рухи за незалежність, які прагнули повернути втрачені права та землі. Протести, страйки та повстання стали звичайним явищем.
Однією з найзначніших подій стало повстання 1929 року, відоме як "Повстання жінок Ефіки". Жінки протестували проти податку на землю і були жорстоко придушені британськими властями. Ця подія звернула увагу на умови життя місцевого населення і стала стимулом для подальших дій з визволення.
Після Другої світової війни почалися нові хвилі боротьби за незалежність. Створення політичних партій, таких як "Конгрес Нігерії", "Народна партія Нігерії" та інших, стало основним механізмом для висловлення невдоволення. Ці партії почали проводити кампанії за самоуправління та незалежність.
У 1954 році була проведена перша конференція з конституційних реформ, що призвело до поступового розширення прав місцевого населення. Нарешті, у 1960 році Нігерія здобула незалежність, ставши однією з перших африканських держав, що звільнилися від колоніального владарювання.
Колоніальний період в Нігерії залишив глибокий слід в її історії. Він був часом значних змін і суперечностей, які сформували сучасну Нігерію. Незважаючи на негативні наслідки колонізації, такі як соціальні потрясіння та економічне гноблення, місцеві народи змогли зберегти свою культуру і врешті-решт досягти незалежності. Цей досвід продовжує впливати на сучасне нігерійське суспільство та його розвиток.