Релігія шумерів є однією з найдавніших і комплексних систем вірувань в історії людства. Вона справила значний вплив на релігійні традиції наступних цивілізацій Близького Сходу, таких як Вавилон та Ассирія. У шумерській релігії домінувала політеїстична система, що включала пантеон богів, кожен з яких відповідав за певні сили природи та аспекти людського життя. В основі міфів шумерів лежать питання про походження світу, роль богів у долях людей і природи, а також про смерть і загробне життя.
Шумери вірили в існування безлічі богів, кожен з яких мав свої особливості та сферу впливу. Центральне місце в шумерській релігії займали три головні бога: Ан, Енліль та Енкі. Кожне місто-держава мало свого головного бога-покровителя, а релігійне життя міста було зосереджене в храмі, присвяченому цьому божеству.
Релігійні практики шумерів були зосереджені в храмах, найбільш відомі з яких — зіккурати, монументальні сходчасті споруди, що служили місцем поклоніння богам. Кожне місто мало свій зіккурат, який символізував священну зв'язок між небом та землею. Ці храми також були економічними та адміністративними центрами міста, оскільки жерці відігравали важливу роль не лише у релігійному, а й у світському житті.
Зіккурати являли собою багатоходові пірамідальні конструкції, на вершині яких розташовувалася святе святих — невелике приміщення, де знаходилася статуя головного бога або богині міста. У зіккуратах здійснювалися жертвоприношення, ритуали та фестивалі на честь божеств. Жерці були головними посередниками між богами і людьми, вони проводили ритуали, передбачали майбутнє та забезпечували захист міста від лих.
Міфи шумерів відображали їх світогляд і глибокі релігійні переконання. Шумери вірили, що світ був створений богами, а люди були створені для служіння їм. Серед найбільш відомих міфів шумерської культури можна виокремити наступні:
У шумерській міфології існувало кілька версій створення світу, але основна ідея полягала в тому, що світ виник з прадавнього океану. Богиня Нінхурсаг (Кі) разом з Енкі брала участь у створенні землі і людей. Люди були створені з глини і отримали своє життя завдяки диханню богів. Згідно з міфом, люди були створені для того, щоб полегшити праця богів, займаючись землеробством і будівництвом.
Одним з найвідоміших творів шумерської літератури є Епос про Гільгамеша. Цей епос розповідає про героїчні подвиги царя Урука Гільгамеша і його пошуки безсмертя. На початку Гільгамеш зображується як зарозумілий правитель, який нехтує волею богів і пригнічує свій народ. Однак після зустрічі з Енкіду, дикуном, який стає його другом, Гільгамеш починає усвідомлювати цінність життя та дружби.
Епос також досліджує важливі філософські теми, такі як сенс життя, смерть та безсмертя. Подорож Гільгамеша символізує прагнення людини зрозуміти свою смертну природу і знайти гармонію з богами.
Шумери також мали міф про потоп, який за своєю суттю подібний на біблійну історію про Нойевий ковчег. У цьому міфі богів дратує шум, який створюють люди, і вони вирішують знищити людство за допомогою великого потопу. Однак бог Енкі попереджає праведного чоловіка Зіусудру, щоб він побудував човен і врятував свою сім'ю та тварин. Цей міф став основою для багатьох інших міфів про потоп в інших культурах, включаючи вавилонський та єврейський.
Шумери вірили в існування загробного життя, але їх уявлення про нього були похмурими. Згідно з їх віруваннями, після смерті душа людини відправлялася в підземний світ, що називався Кур. Підземне царство описувалося як темне і сумне місце, де душі живилися пилом і не мали можливості повернутися до попереднього життя.
Однак шумери також вважали, що доля душі в загробному житті могла бути пом'якшена за належних ритуалів і жертвоприношень. Родичі померлого повинні були регулярно приносити жертви, щоб підтримувати його дух у підземному світі.
Релігія та міфологія шумерів зіграли важливу роль у формуванні їх суспільства та світогляду. Боги та міфи були невід'ємною частиною повсякденного життя шумерів, визначаючи їхнє ставлення до природи, влади та загробного життя. Їх релігійні уявлення та міфи справили величезний вплив на культуру і релігію наступних цивілізацій Близького Сходу та світу в цілому.